Судове рішення 15/81 від 12.03.2013

Судове рішення #28412855

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 15/81

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,

суддів:Білошкап О.В.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційну скаргу представника працівників Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" ОСОБА_4

на ухвалугосподарського суду міста Києва від 23.08.2012

на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 26.09.2012

та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.09.2012

у справі № 15/81 господарського суду міста Києва

за заявоюУкраїнського акціонерного промислово - інвестиційного банку

доДержавного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод"

пробанкрутство,

за участю представників сторін: від Міністерства юстиції України - Шевчук І.Ю., від Генеральної прокуратури України - Баклан Н.Ю., від Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном - Манькут Т.В., арбітражний керуючий - Ільницький С.В., представник трудового колективу ДП "ВО "Київський радіозавод" - ОСОБА_4, в.о. директора ДП "ВО "Київський радіозавод" - Мазуренко М.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року у справі № 15/81 усунено арбітражного керуючого Ільницького Сергія Васильовича від виконання обов'язків ліквідатора Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"; призначено ліквідатором Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича; продовжено строк ліквідаційної процедури до 23.02.2013 року; розгляд справи відкладено на 26.09.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року у справі № 15/81 заяву уповноваженого представника трудового колективу Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" ОСОБА_4 про відвід судді Верховця А.А. у справі № 15/81 відхилено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року у справі № 15/81 ухвалу господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року у справі № 15/81 залишено без змін, апеляційні скарги арбітражного керуючого Ільницького С.В. та уповноваженого представника трудового колективу Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, уповноважений представник трудового колективу ДП "ВО "Київський радіозавод" ОСОБА_4 звернулась із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, просила скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.08.2012 року у справі № 15/81, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року у справі № 15/81, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 2, 4-1, 28, 56, 57, 63, 64, 81-1, 82 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Ухвалою арбітражного суду м. Києва від 12.07.1996 року за заявою Українського акціонерного промислово - інвестиційного банку порушено провадження у справі № 15/81 про банкрутство ДП "ВО "Київський радіозавод".

Постановою арбітражного суду м. Києва від 01.10.1997 року у справі № 15/81 боржника - Державне підприємство "ВО "Київський радіозавод" визнано банкрутом, призначено ліквідаційну комісію.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2010 року достроково припинено обов'язки ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Татієнка В.А.; призначено по справі № 15/81 ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Ільницького С.В.

За заявами ліквідатора банкрута Ільницького С.В. судом неодноразово продовжувався строк ліквідаційної процедури у справі № 15/81.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2012 року у справі № 15/81 відкладено розгляд справи на 17.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2012 року у справі № 15/81 відкладено розгляд справи на 16.08.2012 о 14:00; клопотання ліквідатора ДП "ВО "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Ільницького С.В. щодо продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора у справі № 15/81 до завершення ліквідаційної процедури задоволено частково; продовжено строк ліквідаційної процедури Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" з 04.07.2012 по 16.08.2012; залучено до участі у справі Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном; запропоновано сторонам, всім учасникам провадження у справі, у тому числі комітету кредиторів та Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном надати Міністерству юстиції України кандидатуру арбітражного керуючого для призначення його ліквідатором у справі про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод"; запропоновано Міністерству юстиції України надати суду погоджену кандидатуру арбітражного керуючого для призначення його ліквідатором у справі про банкрутство Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2012 року у справі № 15/81 розгляд справи було відкладено на 23.08.2012 року, продовжено строк ліквідаційної процедури ДП "ВО "Київський радіозавод" з 16.08.2012 по 23.08.2012.

Судом першої інстанції встановлено, що до початку розгляду справи через канцелярію суду 23.08.2012 року надійшли заяви від арбітражних керуючих Ронського Р.М., Микитьона В.В. та Швачки С.В. про участь у справі про банкрутство.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, встановив, що ліквідатором боржника арбітражним керуючим Ільницьким С.В. не забезпечено дотримання приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вимог суду щодо надання суду відомостей щодо майна, включеного до ліквідаційної маси банкрута (будинок культури "Дніпро", розташований по вул. Бориспільська, 10 в м. Києві; спортивний комплекс "Схід", розташований в м. Києві по вул. Бориспільська, 8, стадіон "Схід" зі спортивними спорудами (літери А, Б, В, Г, Д, Є, Ж), розташований по вул. Привокзальна, 12-А в м. Києві; виробничо-складський корпус № 25-Б, розташований по вул. Бориспільська, 9 в м. Києві; виробничо-складський корпус № 54, розташований по вул. Бориспільська, 9 в м. Києві); проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; надання відомостей щодо реалізації (продажу) майна банкрута; надання доказів щодо наявності дебіторської заборгованості та у разі її наявності надати докази вжиття заходів щодо її повернення; надання доказів проведення інших можливих заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна боржника з метою задоволення вимог кредиторів.

Також, судом першої інстанції проаналізовано акт планової перевірки додержання арбітражним керуючим Ільницьким С.В. Ліцензійних умов від 10.05.2012 року № 33/13/01-43 , та встановлено, що комісією Головного управління юстиції у місті Києві встановлено порушення ліцензіатом вимог абзацу 2, абзацу 3, абзацу 4 частини 5 статті 3-1, абзацу 2, абзацу 4, абзацу 5, абзацу 7, абзацу 10, абзацу 11, абзацу 12, абзацу 13, абзацу 14, абзацу 15, абзацу 16 частини 1, частини 2 статті 25, частини 1 стаття 29, частини 2, частини 3, частини 11 статті 30, частини 1, частини 2, частини 3 статті 31, абзацу 1 частини 1 статті 32, частини 2 статті 33, частини 1 статті 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимог підпункту 3.1.1, пункту 3.3, пункту 3.5.1, пункту 3.8, абзацу 2, абзацу 3 підпункту 4.2, підпункту 4.4, абзацу 2, абзацу 3, абзацу 5, абзацу 6, абзацу 7, абзацу 12, абзацу 13, абзацу 14 пункту 4.9 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 № 3176/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.10.2011 за № 1196/19934, підпункту 3.2.3 пункту 3.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки України № 72/49 від 04.05.2001, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.05.2001 за № 436/5627, а також частини 6 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та пункту 4.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 № 3176/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.10.2011 за № 1196/19934.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в порушення вимог господарського суду, ліквідатором арбітражним керуючим Ільницьким С.В. надано на розгляд суду звіт щодо роботи ліквідатора від 17.07.2012, який за своєю суттю не відрізняється від попередніх звітів, що містяться в матеріалах справи.

Суд першої інстанції, враховуючи факти невиконання ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Ільницьким С.В. вимог ст.ст. 3-1, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", невиконання вимог суду та враховуючи наявний акт планової перевірки додержання арбітражним керуючим Ільницьким С.В. Ліцензійних умов від 10.05.2012 року № 33/13/01-43, яким встановлено ряд порушень ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих та встановлено неналежне виконання арбітражним керуючим Ільницьким С.В. обов'язків, дійшов висновку про усунення арбітражного керуючого Ільницького С.В. від виконання обов'язків ліквідатора ДП "ВО "Київський радіозавод" та необхідності призначення нового ліквідатора.

Окрім цього, судом встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2012 року у справі № 15/81, а саме п. 6, 7 запропоновано сторонам, всім учасникам провадження у справі, у тому числі комітету кредиторів та Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном надати Міністерству юстиції України кандидатуру арбітражного керуючого для призначення його ліквідатором у справі про банкрутство ДП "ВО "Київський радіозавод"; запропоновано Міністерству юстиції України надати суду погоджену кандидатуру арбітражного керуючого для призначення його ліквідатором у справі про банкрутство ДП "ВО "Київський радіозавод".

Ухвала господарського суду мотивована тим що , відповідно до вимог чинного законодавства, та положень ст. 2, п. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не зважаючи на наявність права державного органу з питань банкрутства та комітету кредиторів боржника запропонувати суду кандидатуру ліквідатора, вирішення питання про обрання та призначення кандидатури ліквідатора боржника є виключним правом господарського суду .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на дату винесення господарським судом оскарженої ухвали від 23.08.2012 державний орган з питань банкрутства , комітет кредиторів банкрута не направили суду своїх пропозицій з приводу кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута.

Враховуючи всі обставини справи, суд першої інстанції вважав, що, в даному випадку відсутні будь-які правові підстави , а ніж продовжити строк ліквідаційної процедури та призначити іншого ліквідатора ДП "ВО "Київський радіозавод".

В судовому засіданні 23.08.2012 року, розглянувши кандидатури арбітражних керуючих: Ронського Р.М., Микитьона В.В. та Швачки С.В., дослідивши матеріали справи суд призначив на посаду ліквідатора арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича виходячи з наступного:

- арбітражний керуючий не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів;

- арбітражний керуючий має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1 від 12.02.2009 р.);

- має вищу юридичну освіту;

- кандидатура арбітражного керуючого Микитьона В.В. відповідає усім організаційним та технічним вимогам щодо виконання обов'язків ліквідатором у справі № 15/81. Разом з тим, обставин передбачених п. 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" судом не встановлено.

Колегія суддів апеляційної інстанції в постанові погодилась із висновками суду першої інстанції, щодо неналежного виконання ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод" Ільницьким С.В. покладених на нього обов'язків та усунення Ільницького С.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, а також, щодо призначення ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Микитьона В.В.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що господарський суд при призначенні розпорядника майна (керуючого санацією, ліквідатора) керується статтями 2, 3-1, 11, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при цьому, завдання суду полягає у створенні належних умов для забезпечення реалізації прав учасниками справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2012 року у справі № 15/81 запропоновано сторонам, усім учасникам провадження у справі, у тому числі комітету кредиторів та Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном надати Міністерству юстиції України кандидатуру арбітражного керуючого для призначення його ліквідатором у справі про банкрутство ДП "ВО "Київський радіозавод"; крім того, запропоновано Міністерству юстиції України надати суду погоджену кандидатуру арбітражного керуючого для призначення його ліквідатором Державного підприємства "ВО "Київський радіозавод".

Колегія суддів апеляційної інстанції, проаналізувавши матеріали справи, встановила, що листом від 03.08.2012 № 10667-0-33-12/13.2 Міністерство юстиції України повідомило ДП "ВО "Київський радіозавод" про те, що на підставі вищезазначеної ухвали господарського суду міста Києва від 17.07.2012 року у справі № 15/81 воно буде включене до Переліку підприємств, щодо яких є підстави для внесення господарському суду пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), та в подальшому внесено кандидатуру для призначення ліквідатором.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що станом на дату призначення ліквідатора ДП "ВО "Київський радіозавод" відповідний державний орган з питань банкрутства не реалізував надані спеціальним Законом повноваження щодо внесення господарському суду пропозицій кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 %, а господарський суд не зобов'язаний спонукати вказаний орган реалізовувати надані йому права.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила в постанові , що, оскільки ведення судової процедури ліквідації без призначення ліквідатора банкрута є неможливим, то місцевим господарським судом правомірно ухвалою від 23.08.2012 року у справі № 15/81 призначено ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича.

Крім того, під час апеляційного провадження судом встановлено, що Міністерством юстиції України згідно адресованого господарському суду міста Києва листа від 31.08.2012 № 13.2-20/3062 запропоновано для призначення ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича.

Київським апеляційним господарським судом із наявних матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції розглянуто кандидатури арбітражних керуючих Ронського Р.М., Швачки С.В. та Микитьона В.В., зроблено порівняльний аналіз кандидатур та визначено, що арбітражний керуючий Микитьон В.В. є незаінтересованою особою відносно боржника, його кандидатура в повній мірі відповідає вимогам статей 3-1, 13, ч. 2 ст. 17 спеціального Закону. Скаржниками, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, зворотне не доведено. Враховуючи вищезазначене та ту обставину, що питання про призначення кандидатури ліквідатора відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів апеляційної інстанції погодилась із такими висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає що правові підстави для скасування судових актів попередніх інстанцій відсутні, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 1 Закону, ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;

ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, згідно ч. 11 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків.

Стаття 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, а саме - здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Судом першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, встановлено факт неналежного виконання ліквідатором ДП "ВО "Київський радіозавод" арбітражним керуючим Ільницьким С.В. покладених на нього обов'язків, що призвело до усунення його від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, зокрема недотримання приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вимог суду щодо надання суду відомостей щодо майна, включеного до ліквідаційної маси банкрута, проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; надання відомостей щодо реалізації (продажу) майна банкрута; надання доказів щодо наявності дебіторської заборгованості та у разі її наявності надати докази вжиття заходів щодо її повернення; надання доказів проведення інших можливих заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна боржника з метою задоволення вимог кредиторів.

Згідно частини 13 статті 30 спеціального Закону, у разі припинення повноважень ліквідатора, суд за пропозицією комітету кредиторів призначає нового ліквідатора.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 2 статті 2 спеціального Закону, державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає що при призначенні ліквідатора у справі господарський суд керується статтями 2, 3-1, 11, 13, ч.2 ст.17, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при цьому, завдання суду полягає у створенні належних умов для забезпечення реалізації процесуальних прав учасниками справи, в даному випадку, створення умов для реалізації права подання, в межах компетенції, кандидатури арбітражного керуючого для призначення на посаду ліквідатора у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3-1 спеціального Закону, арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при виборі кандидатури ліквідатора боржника судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язки.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами попередніх інстанцій, станом на дату винесення господарським судом міста Києва оскарженої ухвали від 23.08.2012 року у справі № 15/81 державний орган з питань банкрутства, комітет кредиторів банкрута не направили суду своїх пропозицій з приводу кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута, тому, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи ту обставину, що питання про призначення кандидатури ліквідатора відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, провівши порівняльний аналіз характеристик кандидатів на посаду ліквідатора банкрута у даній справі, вирішив призначити нового ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Микитьона В.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку, суд першої інстанції забезпечив належним чином можливість реалізації учасниками провадження у справі про банкрутство права подання кандидатури арбітражного керуючого для призначення на посаду ліквідатора підприємства банкрута. Судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також, спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, в зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Щодо перегляду ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року у справі № 15/81, якою відхилено заяву уповноваженого представника трудового колективу ДП "ВО "Київський радіозавод" ОСОБА_4 про відвід судді Верховця А.А. у справі № 15/81, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Заявник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року у справі № 15/81 про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Верховця А.А. у справі № 15/81.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення вказаним Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до ст. 111-13 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених ч. 1 ст. 106 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 106 ГПК України містить вичерпний перелік ухвал, що підлягають оскарженню у апеляційному та касаційному порядку окремо від рішення суду. Вказана стаття не передбачає можливості оскарження ухвали про відвід судді, що виключає можливість перегляду такої ухвали в касаційному порядку.

За таких обставин, Колегія суддів Вищого господарського суду України, дійшла висновку про необхідність припинення касаційного провадження з перегляду ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 у справі № 15/81 про відхилення заяви уповноваженого представника трудового колективу Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" ОСОБА_4 про відвід судді Верховця А.А. у справі № 15/81.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника працівників Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київський радіозавод" ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 у справі № 15/81 залишити без змін.

Касаційне провадження з перегляду ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 у справі № 15/81 про відхилення заяви уповноваженого представника трудового колективу Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київський радіозавод" ОСОБА_4 про відвід судді Верховця А.А. у справі № 15/81 - припинити.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О. В. Білошкап

М.І. Хандурін

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація