Справа № 187/147/13-к Провадження №1-кп/0187/21/13
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2013 року смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., прокурора Шаповаленка Я.В., представника потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження № 12013040520000024 по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Тбілісі, Грузія, місце проживання: АДРЕСА_1, одружений, має двох неповнолітніх дітей
в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст. 15 ч.3 , 185 ч.3 КК України,-
Встановив:
09.01.2013 року близько 11:00 години ОСОБА_2, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить Управлінню каналу Дніпро - Донбас, а саме: електричних двигунів та інших металевих виробів, які знаходяться в приміщенні дюкеру № 1, розташованого поблизу с. Шульгівка Петриківського району Дніпропетровської області, прибув до приміщення вищевказаного дюкеру № 1. Далі реалізуючи свій злочинний намір і діючи на досягнення злочинного результату ОСОБА_2 переконавшись, що біля приміщення нікого немає, та за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно з корисних мотивів, намагаючись таємно викрасти чуже майно, що належить Управлінню каналу Дніпро - Донбас, а саме електричні двигуни та інші металеві вироби, вартістю 13 850 грн., які знаходяться в приміщенні дюкеру № 1, за допомогою металевого лому, який заздалегідь приніс з собою шляхом віджиму гвинтового замка намагався відчинити вхідні двері дюкеру № 1, однак не довів свій злочинний намір до кінця по незалежних від його волі причинам, так як був застигнутий співробітниками головної водозабірної споруди Управління каналу Дніпро - Донбас.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, повністю визнав та пояснив: що він з 1991 року проживає на території України в с. Хутірське Петриківського району Дніпропетровської області з родиною: дружиною ОСОБА_3, 23.03.1969 р.н, та двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 Офіційно він ніде не працює на життя заробляє випадковими заробітками у приватних осіб. З настанням холодів знайти роботу стало складно, він приїхав в с. Шульгівку Петриківського району до дюкеру, який розташований поблизу р. Оріль, для того, щоб здійснити крадіжку чужого майна, так як раніше він був у цій місцевості та бачив даний дюкер, тому подумав що в середині нього можуть знаходитьсь електричні мотори та інше обладнання, яке можна викрасти. Про свої наміри він нікому не говорив. Він взяв з дому металевий лом, який замотав у ганчірку, гвинтові та ріжкові ключі, викрутки, напилок, порожній мішок, які склав у сумку і на попутному транспорті доїхав до каналу «Дніпро - Донбас». Приїхавши на місце він попрямував до будови - Дюкер №1, обійшов її з усіх боків, побачив, що ніяких людей біля будівлі не було, вхідні ворота заварені, двері замкнені на три гвинтових замка, вирішив зламати замки на дверях, проникнути в середину будівлі та викрасти звідти якісь металеві вироби з метою їх здачі на металобрухт, а виручені кошти витратити на особисті потреби. Після чого він за допомогою наявного у нього інструменту почав ламати замки на вхідних дверях. В той момент коли він зламав два замки і намагався зламати третій він побачив, що до будівлі під'їхав та зупинився автомобіль з якого вийшли декілька чоловіків. Так і не зумівши відкрити двері він злякався що його можуть зловити, схопив лом та сумку з інструментами і побіг в сторону р. Оріль. Він чув що за ним хтось біг та вимагав щоб він зупинився. Але він не реагував на їх вимоги, викинувши сумку з ключами подалі від себе, стрибнув у річку і в брід перейшов на інший берег річки. Потім помітив, що невідомі йому люди на автомобілі переїхали на інший берег і направлялися в його сторону, він сховався поміж кущів. Через деякий час до нього підішли та запропонували йому пройти в їх автомобіль, на що він погодився, потім вони відвезли його до Управління каналу Дніпро - Донбас.
У вчиненому щиро розкаюється. Свою вину визнає повністю.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, а саме допиту свідків. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Незважаючи на визнання своєї вини підсудним, його провина в скоєнні інкримінованого йому злочину, повністю підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених у судовому засіданні.
Так потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він 09.01.2013 року знаходився на своєму робочому місці в адміністративно - територіальній будівлі Управління каналу «Дніпро - Донбас». Близько 12-30 години від начальника дільниці ОСОБА_6 йому поступила вказівка перевірити стан справ на дюкері № 1, в зв'язку з тим, що спрацювала сигналізація. Після чого, він спільно із зв'язківцем ОСОБА_7 та двома працівниками ГВС ОСОБА_8, ОСОБА_9 виїхали на дюкер № 1. Приблизно о 13-00 годині під'їхавши до приміщення дюкеру, до воріт розташованих з західної сторони, вони помітили, що біля воріт знаходиться раніше невідомий їм чоловік, який за допомогою металевого лому намагався відчинити вхідні двері, але помітивши, що до нього наближаються, схопив лома та сумку, яка знаходилася поряд з ним, почав від них тікати вздовж приміщення дюкеру № 1, а потім в напрямку р. Оріль. Під час втечі він помітив, як невідомий йому чоловік викинув лом та сумку, а потім вбрід пішов через р. Оріль, він залишив на правому березі р. Оріль спостерігати за ним ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а сам разом з водієм ОСОБА_10 через міст переїхали на лівий берег р. Оріль, де виявили сліди взуття та слідуючи по них, виявили вищезазначеного чоловіка, який знаходився в кущах. Він запропонував чоловікові пройти до автомобіля з метою доставки його в міліцію, на що той погодився. На його питання хто він такий, де мешкає, з якою метою ламав замки на вхідних дверях чоловік розповів, що його звати: ОСОБА_2, мешкає він в с. Хутірське Петриківського району, що він ламав замки з метою проникнення та викрадення металевих виробів. Після чого вони оглянули вхідні двері дюкеру № 1 та виявили, що на них відкриті два гвинтових замка із трьох, самі двері були зачинені, але деформовані. В результаті пошкодження майна Управлінню каналу «Дніпро - Донбас», причинено матеріальну шкоду на загальну суму 300 грн. Після чого вони повернулися до адміністративно - виробничої будівлі Головної дільниці де чекали на прибуття працівників міліції.
Крім того, вказані обставини також повністю підтверджуються зібраними по справі доказами:
- заявою начальника Головної дільниці Управління каналу Дніпро - Донбас про те, що 09.01.2013 року невідома особа намагалася вчинити крадіжку обладнання з приміщення дюкеру № 1, що знаходиться поблизу с. Шульгівка Петриківського району (а.с. матеріалів кримінального провадження 7 );
- акт інвентаризації обладнання та довідка про вартість ел.двигунів, які встановлені на мостовому крані в приміщенні дюкеру №1 (а.с. матеріалів кримінального провадження 9-10);
- протоколом огляду місця події та фото таблицями до нього (а.с. матеріалів кримінального провадження 12-18);
- протоколом огляду місця події та фото таблицями до нього (а.с. матеріалів кримінального провадження 43-46);
- постанова слідчого про залучення ОСОБА_11 в якості представника потерпілого (а.с. матеріалів кримінального провадження 48);
- постанова слідчого про долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів (а.с. матеріалів кримінального провадження 52);
- протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 та фото таблицями до нього (а.с. матеріалів кримінального провадження 54-57);
та іншими доказами по справі у їх сукупності.
Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми протиправними діями, які виразилися у замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у приміщення, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
В силу ч. 3 ст. 15 КК України, замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд керується ст. 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про особу обвинуваченого, сукупність інших обставин по справі.
Так обвинувачений будучи раніше не судимим, матеріальні збитки завдані Управлінню каналу "Дніпро-Донбас" відшкодовані у повному обсязі, по місцю проживання характеризується посередньо, постійного місця роботи не має, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, в червні 2012 року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП, на утримані перебуває двоє неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 66 КК України, як обставина, що пом'якшує покарання, суд враховує визнання вини, щире каяття обвинуваченого та відшкодування матеріальних збитків завданих злочином потерпілому на досудовому слідстві.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання під час судового розгляду не виявлено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті закону, встановленої Особливою частиною КК України за вчинений злочин. Окрім цього, з урахуванням конкретних обставин справи, характеристики підсудного до скоєного, його щирого каяття та переживання за скоєне, його ствердження, що більше ніколи злочинів скоювати не буде, наявність обставин, що пом'якшують його покарання, що на утриманні він має двох неповнолітніх дітей, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання при звільненні його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладанням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.
Суд приходить до висновку, що вказане покарання з огляду на обставини справи, є достатнім.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 ч.9 п. 4 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
На підставі викладеного та керуючись статтями 100, 368-370 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
Визнати винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ст.75 ч. 1 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Тривалість іспитового строку для ОСОБА_2 встановити 1 (один) рік.
Згідно ст.76 ч.1 п.п. 2 та 3 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи або навчання.
Речові докази по даному кримінальному провадженні: сумку з тканини, викрутки 2 шт., низка гвинтових ключів в кількості 21 шт., ріжковий ключ 2 шт., робоча рукавичка на праву руку, мішок синтетичний, металевий лом, що передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Петриківського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: І. М. Соловйов