Справа № 0305/2192/2012 Провадження №11/773/97/13 Головуючий у 1 інстанції:Костюкевич О.К.

Категорія: ч.3 ст.185 КК України Доповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Денісова В.П.,

суддів - Міліщука С.Л., Борсука П.П.,

з участю прокурора - Плечій О.М.,

захисника - ОСОБА_1,

засудженого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2012 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, не працюючий, раніше судимий:

- 26.06.2008 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч.3 ст.185, ст.ст. 104, 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим стоком 2 роки;

- 13.10.2008 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч.2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі;

засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Цим же вироком засуджені також ОСОБА_3 та ОСОБА_4. У частині засудження останніх двох осіб вирок не оскаржується.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 15.09.2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 352 грн. 80 коп. судових витрат по справі на проведення експертиз.

Вироком вирішено долю речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Даним вироком ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він 13.06.2012 року близько 01 години в АДРЕСА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, прийшов до будинку ОСОБА_5, де ОСОБА_4 залишився стояти перед поворотом на вулицю Суворова і спостерігати за тим, щоб сторонні особи не викрили їхньої злочинної діяльності, а ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 у цей час, шляхом пошкодження віконного скла, незаконно проникли в приміщення вищевказаного будинку, де з кімнати-кухні таємно викрали мікрохвильову піч срібного кольору марки «SHARP» вартістю 500 грн., чим заподіяли потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вказану суму.

У своїй апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду змінити, пом'якшивши обране йому покарання шляхом застосування ст.69 КК України. Вказує, що судом не враховано всіх пом'якшуючих обставин по справі, зокрема, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та те, що він є повною сиротою і виховувався у дитячому будинку-інтернаті.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2, який свою апеляцію підтримав і в судових дебатах та в останньому слові просив пом'якшити покарання шляхом застосування ст.69 КК України, його захисника, який підтримав апеляцію засудженого і в судових дебатах також просив пом'якшити покарання ОСОБА_2, прокурора, який заперечив апеляцію і в судових дебатах просив апеляцію залишити без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_2 без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 злочину, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну юридичну оцінку.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особи засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, знову вчинив аналогічний злочин, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання його без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, в тому числі й ті, на які посилається у своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 Також судом враховано обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, і відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 А тому суд, реалізувавши принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, призначив йому мінімальне покарання у межах санкції статті 185 ч.3 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

За таких обставин, підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання, про що ставиться питання в його апеляції, колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного і керуючись п.11 Перехідних положень КПК України, ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Ківерцівського районного суду від 05 грудня 2012 року в частині засудження ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

Головуючий

Судді