ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/4/13- ц

2/0187/1/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2013 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Публічного акціонерного банку «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Встановив:

27.12.2012 року (згідно відбитку штемпеля на поштовому конверті) Публічний акціонерний банк «Дельта Банк» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта») (далі ПАБ «Дельта Банк», позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 01.07.2007 року між ПАБ «Дельта Банк» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту, згідно з яким останній отримав кредит на загальну суму 3 190 грн. з кінцевим терміном повернення 30.04.2008 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10 % на рік.

Оскільки боржник ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання по кредитному договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка станом на 10.10.2012 року складає 2 487,54 грн., яка складається: заборгованість за сумою кредиту - 2 239,43 грн.; заборгованість за відсотками - 56,71 грн.; заборгованість за комісіями - 191,40 грн.

Позивач при подачі позовної заяви, заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Відповідно до довідок, Шульгівського поштового відділення зв'язку ДП «Укрпошта», судові повістки на адресу відповідача поверталися до суду з причини - смерті адресата. (а.с. 35,37,38). Згідно листа ВДРАЦС Петриківського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 20.02.2013 року за № 131/03.2-30 актовий запис, щодо наявності реєстрації смерті ОСОБА_1, 1983 р.н. - відсутній (а.с.40). З огляду на те, що поштова кореспонденція надсилалася судом боржнику на адресу, зазначену у довідці відділу АДР ГУМВС України в Дніпропетровській області, враховуючи положення ЦПК України, дана поштова кореспонденція вважається врученою, а боржник таким, який повідомлений належним чином.

Розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи позовної заяви, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи з положень статей 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 01.07.2007 року між ПАБ «Дельта Банк» та відповідачем був укладений договір № 001-03099-010707 про надання споживчого кредиту, згідно з яким останній отримав кредит на загальну суму 3 190 грн. з кінцевим терміном повернення 30.04.2008 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10 % на рік.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит у сумі 3 190 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 22946525 від 02.07.2007 року та рахунок-фактура № б/н від 01.07.2007 року (а.с. 5, 15). Зі свого боку, відповідач, отримав у своє розпорядження майно, що підтверджується актом прийому-передачі товарів покупцю від 01.07.2007 року (а.с. 16).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. У цьому ж Законі чітко прописана процедура укладання договору, в якій йдеться й про питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип процентної ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення.

Виходячи з положень п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки кредитним договором № 001-03099-010707 від 01.07.2007 року визначено кінцевий термін повернення та сплати всіх плат не пізніше 30.04.2008 року, то з 01.05.2008 року почався перебіг строку позовної давності за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позов ПАБ «Дельта Банк» подано до суду 27.12.2012 року, тобто за межами строку, встановленого ст. 257 ЦК України.

Суд зазначає, що перебіг позовної давності починається зі спливом визначеного строку виконання зобов'язання та не пов'язується з терміном дії договору.

Таким чином, враховуючи встановлений договором кінцевий термін повернення та сплати всіх плат не пізніше ніж 30.04.2008 року, а також дату звернення до суду - 27.12.2012 року (згідно відбитку штемпеля на поштовому конверті), строки давності звернення до суду з позовом про повернення споживчого кредиту минув, поважні причини для поновлення позивачу строку для звернення до суду відсутні, а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 214-215, 226-228 ЦПК України, ст.ст. 257, 261, 526, 530, 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного банку «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: (підпис) І. М. Соловйов

з оригіналом згідно: суддя І.М.Соловйов