УХВАЛА

Іменем України

5 березня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого Яременка А.Ф.

суддів Артамонова О.О.Мозговенка В.В.

з участю

прокурора Андрієвої Ж.М.

потерпілих : ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 21 грудня 2012 року , яким ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр.-на України, з неповною середньою освітою, одруженого, що має 2 неповнолітніх дітей, судимого: 21.06. 1996 року за ст..ст. 142 ч.2 140 ч.3, 42 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнився 02.04. 2001 року за відбуттям строку покарання, ; 17.09. 2002 року за ст.. 289 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з 2 річним іспитовим строком; 12.04. 2006 року за ст..ст 296 ч.3, 345 ч.2, 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком в 2 роки, за постановою суду від 20.07. 2007 року від відбуван6ня покарання звільнений по Закону України «Про амністію» від09.06. 2007 року, жителя м. Макіївки засуджено:

за ст.. 286 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами;

за ст.. 289 ч.2 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна;

На підставі ст.. 70 КК України за сукупністю вироків шляхом повного поглинення більш суворого покарання менш суворим остаточно визначене покарання в виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна.

Постановлено стягнути з «СК Провідна» на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 4952,63 грн. і моральну в сумі 2550 грн., з ТОВ «Легіон-Авто» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 22450 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 13400 грн.

За вироком суду засудженого визнано винним в наступному.

22 грудня 2009 року приблизно о 8 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , керуючи автобусом «ПАЗ - 32054 СПГ» реєстраційний НОМЕР_1 рухався по вул.. Леніна м. Макіївки і зупинив автобус на зупинці громадського транспорту «Пушка» , де салон автобуса зайшла пасажирка ОСОБА_5 . Після цього засуджений не зачинивши двері, не впевнившись , що це буде безпечним, почав рух автобуса, в результаті чого відбулося випадіння пасажирки ОСОБА_5 з автобуса і наїзд колесами автобуса на її праву ногу, чим було спричинено їй середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таким чином, засуджений порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України згідно якого « Перед початком руху, зміною напрямку руху водій повинен впевнитися, що це буде безпечно і не спричинить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху» а також п. 21.4 в тому, що « водію забороняється починати рух до повного закриття дверей і відкривати їх до повної зупинки транспортного засобу»

24.06. 2010 року о 4 годині ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в кафе «Шахтар» м. Макіївки зустрів знайомого, який запропонував заволодіти залишеним без нагляду автомобілем «ВАЗ 2106» реєстраційний НОМЕР_2, що належав ОСОБА_6 з метою його подальшого розукомплектування і продажу. Погодившись з пропозицією знайомого, засуджений діючи повторно за попередньою змовою з особою щодо якої кримінальне провадження зупинено, заволоділи вказаним автомобілем , спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на 15000 грн.

В апеляції захисник ОСОБА_3 просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на незаконність вироку через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує на те, що засуджений помилявся щодо належності автомобіля потерпілій, вважаючи, що він належав його знайомому, провадження щодо якого зупинено.

Вважає недоведеним факт початку руху автомобіля з відкритими дверима, при цьому вказує, що органи слідства не перевірили можливість самовільного відкриття дверей або відкриття їх по сторонньою особою шляхом натиснення кнопки екстреного відкриття дверей. Також вважає недоведеним спричинення потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень шляхом переїзду ноги колесами автобуса.

В доповненні до апеляції захисник ОСОБА_7 просить засудженого за ст.. 286 ч.1 КК України виправдати, а його дії за ст.. 289 ч.2 КК України перекваліфікувати на ст.. 194 ч.1 КК України, вказуючи на те, що засуджений був введений в оману відносно належності автомобіля самому ОСОБА_10, тому у нього був відсутній умисел на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом.

Потерпіла ОСОБА_1 просить вирок змінити , призначивши засудженому більш м'яке покарання, посилаючись на хворобу засудженого , наявність у нього двох неповнолітніх дітей, часткове відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій колегія суддів визнала апеляції такими , що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини засудженого у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Так, потерпіла ОСОБА_5 підтвердила , що коли автобус почав рух вона випала з незакритих дверей автобуса і при цьому задніми колесами автобус переїхав її праву ногу, спричинивши тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_8 показала, що автобус почав рух при відкритих дверях з яких випала потерпіла ОСОБА_9. Вона відчула, як автобус на щось наїхав. Коли вийшла з автобуса то побачила ОСОБА_9, яка лежала на боці. Одне нога у ОСОБА_9 була за заднім колесом автобуса і зразу почала пухнути.

Згідно висновків комісійної судово-медичної експертизи потерпілій ушкодженням правої ноги були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження , які могли бути спричинені наїздом колеса транспортного засобу в результаті здавлювання правої нижньої кінцівки між колесами транспортного засобу і шляховим покриттям.

Відповідно висновків авто технічної експертизи самовільне відкриття передніх дверей автобуса ПАЗ-32054 після її повного закриття по конструкторським особливостям виключається.

Наведеним доказами спростовуються доводи апеляції як про самовільне відкриття дверей автобуса, так і про неможливість спричинення вказаних тілесних ушкоджень наїздом колесами автобуса на ногу потерпілої .

На досудовому слідстві засуджений повністю визнаючи вину в незаконному заволодінні транспортним засобом, розповів про обставини вчинення злочину.

Послідуючі його дії після заволодіння транспортним засобом, а саме перегін автомобіля до себе додому, а потім повне його розукомплектування і продаж спростовують доводи апеляції про те, що засуджений не знав про належність автомобіля чужій особі і помилково вважав, що автомобіль належить його знайомому з яким він і угнав автомобіль.

Вказаним обставинам суд дав належну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини засудженого. Його дії за ст..ст. 286 ч.1 289 ч.2 КК України кваліфіковані правильно. Призначене покарання з урахуванням даних про особу засудженого, його попередніх судимостей, обтяжуючих покарання обставин відповідає вимогам ст.. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Підстав , передбачених ст.. 367 КПК України для скасування чи зміни вироку колегія суддів не знаходить.

Враховуючи наведене та керуючись ст..ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд

Ухвалив:

Вирок Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 21 грудня 2012 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни , а апеляції захисника ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_1 без задоволення.

Судді: