Справа № 33/1290/124/11
Провадження №
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року березня місяця 30 числа Суддя судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Ігнатов Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову в справі про адміністративне правопорушення Лисичанського міського суду Луганської області від 18 лютого 2011 року, якою:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Лисичанську Луганської області,
приватний підприємець , проживає за адресою:
АДРЕСА_1, -
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 02 роки, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до постанови Лисичанського міського суду від 18 лютого 2011 року, ОСОБА_2 15 січня 2011 року приблизно об 11 годині 15 хвилин, керував транспортним засобом марки ВАЗ - 2107, нз НОМЕР_1, який згідно протоколу належить йому, по вул. Ворошилова міста Лисичанська, з явними ознаками алкогольного сп*яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини та хитка хода), від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп*яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі на вказану постанову апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено порядок передбачений ст. 279 КУпАП тому, що не були заслухані особи, які приймають участь у справі. В порушення вимог ст. 268 КУпАП справа повинна була розглянута в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а в даному випадку, на думку апелянта суддя вимог ст. 268 КУпАП не виконала тому, що судові повістки про виклик до суду він не отримував, працівники міліції за місцем його мешкання не приходили. Крім того, щодо фактичних обставин справи вважає, що він обгрунтовано відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп*яніння, тому, що він працівниками міліції при керуванні транспортним засобом не затримувався. З цих же мотивів він відмовився надавати якісь пояснення та підписувати протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, вважає що не викликавши його до суду, суддя порушила його право на захист. Також, суд в порушення ст. 279 КУпАП не викликав та не заслуховував свідків по справі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Одночасно з апеляційною скаргою, подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження в якій апелянт просить поновити строк виходячи з того, що він копію постанови суду першої інстанції отримав лише 15 березня 2011 року.
В судове засідання апеляційного суду правопорушник не з*явився, хоча був викликаний належним чином про що свідчить письмове повідомлення про час і місце розгляду апеляційної скарги направлене на адресу правопорушника 21 березня 2011 року за вих. № 33-124. Про можливу наявність поважних причин суду не повідомив. Відповідно до вимог ст. 294 ч.6 КУпАП, неявка в судове засідання особи яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та заяви про поновлення строку, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, апеляційна скарга залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін виходячи з наступного.
Так, згідно матеріалів справи ( а.с. 20), копія постанови суду першої інстанції 18.02.2011 року була направлена ОСОБА_2 на його адресу: АДРЕСА_1. Однак в справі відсутня відмітка про її отримання правопорушником. Виходячи з цього, аргумент апелянта викладений в його заяві про поновлення строку про те, що він копію постанови суду першої інстанції отримав лише 15 березня 2011 року заслуговує на увагу тому, що не спростовується матеріалами справи.
В частині оскарження постанови, суд апеляційної інстанції находить доводи апелянта такими, що спростовуються матеріалами адміністративної справи. Так, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 268 КУпАП вживав вичерпні заходи спрямовані на повідомлення правопорушника про час і місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення та забезпечував його явку до суду. Спочатку протокол про адміністративне правопорушення був призначений до розгляду на 04 лютого 2011 року про що 26.01.2001 року на адресу правопорушника: АДРЕСА_1 надсилалося рекомендованою кореспонденцією судова повістка зі зворотнім повідомленням ( а.с. 15,16) яка не вручена відповідно до відмітки у зв*язку з відсутністю ОСОБА_2 в квартирі. Однак, на поштовому конверті міститься відмітка про те, що залишено в поштовій скриньці про надходження повістки. Потім судова повістка повернута до суду з довідкою про причини не вручення - за закінченням терміну зберігання. 04 лютого 2011 року, враховуючи дані обставини, суддею суду першої інстанції винесено постанову по привід правопорушника до залу суду для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення на 18 лютого 2011 року на 09.05. ( а.с. 13). Відповідно до рапорту працівника ВДАІ м. Лисичанська на виконання постанови суду про привід, при неодноразовому відвідуванні ОСОБА_2 за його адресою, яка вказана вище, він був відсутній. ( а.с. 17 ). Таким чином, враховуючи ту обставину, що клопотань від правопорушника про відкладення розгляду його справи не надходило, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ч.2 ст. 268 КУпАП, суд першої інстанції вжив всі вичерпні заходи передбачені КУпАП направлені на виклик правопорушника до суду з метою забезпечення прав особи яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно аргументи апелянта про порушення права на захист та порушення ст. 279 КУпАП , є не обґрунтованими та нічим не підтверджуються.
Спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення також доводи особи, яка подала апеляційну скаргу про те, що при керуванні транспортним засобом він працівником ДАІ не затримувався. Згідно пояснень ОСОБА_3, правопорушник керував автомобілем ВАЗ 2107. Коли не зміг виконати маневр, лаявся в його бік, виходив з машини, візуально були видні ознаки сп*яніння ( шатався, падав ). В цей час до них на патрульній машині під*їхали працівники ДАІ ( а.с. 2). Факт знаходження за кермом автомобіля з візуальними ознаками сп*яніння підтверджують в своїх письмових поясненнях також ОСОБА_4 ( а.с.3 ), ОСОБА_5 ( а.с. 4 ), ОСОБА_6 ( а.с. 5 ). Крім того, відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп*яніння містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною частиною вищевказаної статті КУпАП, а факт відмови правопорушника від проходження огляду на вживання алкоголю належним чином зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення ( а.с.1 ). Не відповідає вимогам КУпАП твердження апелянта щодо порушення судом першої інстанції положень ст. 272 КУпАП в частині того, що суд повинен був, на думку апелянта, викликати та допитати свідків по справі. За змістом ч.1 ст. 272 КУпАП, свідок може бути викликаний до суду, а враховуючи що клопотань про допит в судовому засіданні свідків не надходило, суд обґрунтовано обмежився дослідженням письмових пояснень.
Адміністративне стягнення правопорушнику накладено з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП з урахуванням характеру правопорушення, особи порушника, який неодноразово на протязі року притягувався до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень на транспорті (а.с. 6 ), раніше судом був позбавлений права керування всіма видами транспортних засобів строком на 06 місяців, відсутності обставин, що пом*якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, доводи апелянта є безпідставними і такими що спростовуються матеріалами справи, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Лисичанського міського суду від 18 лютого 2011 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 18 лютого 2011 року, якою ОСОБА_2 підданий адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та позбавлений права керування транспортними засобами строком на 02 ( два ) роки, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати з кримінальних справ
Апеляційного суду Луганської області Р.М. Ігнатов