КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-161/11 Головуючий у 1-й інстанції: Манько М.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

07 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Аліменко В.О.,

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06.01.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати не в повному обсязі підвищення до пенсії, як "дитині війни",-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернулась в суд з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати не в повному обсязі підвищення до пенсії, як "дитині війни".

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06.01.2011 року вимоги позивача про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується наявними матеріалами справи, що позивач має статус "дитина війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, розмір якого щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.

В порушення вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Пункт 5 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" встановив, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність, як Конституції так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме положення Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530.

Органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

З урахуванням законодавчо визначеного розміру щомісячного підвищення до пенсії, що встановлюється для громадян віднесених до категорії "діти війни", судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо проведення перерахунку пенсії позивачу, з щомісячним підвищенням у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 122, 158, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06.01.2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.