Справа № 1007/2849/12 Головуючий у І інстанції Шинкар А.О.

Провадження № 22-ц/780/1472/13 Доповідач у 2 інстанції Корзаченко І.Ф.

Категорія 40 14.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого Лащенка В.Д.,

суддів Корзаченко І.Ф., Данілов О.М.,

при секретарі Цицюрському А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду від 6 грудня 2012 року у справі за позовом Броварської центральної районної лікарні до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку та виселення,-

встановила:

У березні 2012 року Броварська центральна районна лікарня звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку та виселення. Позов обгрунтовувала тим, що рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 30 грудня 1987 року № 352 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації гуртожитку для медпрацівників на 232 місця по АДРЕСА_1 та передано його на баланс лікарні. Згідно з Статутом Броварської ЦРЛ зазначений гуртожиток с майном лікарні, що закріплене за нею на праві оперативного управління.

У лютому 1988 року лікарю Броварської ЦРЛ ОСОБА_3 виданий спеціальний ордер на вселення спільно із її членами сім'ї, а саме: з чоловіком ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_4 в кімнату № 53 вказаного гуртожитку, куди вони вселились та зареєструвалися.

В середині 90-х років сім'я ОСОБА_3 розпалася. ОСОБА_3 разом з дочкою переїхала на інше місце проживання, а відповідач залишився проживати в кімнаті гуртожитку.

Через деякий час ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_5 та переїхав на постійне місце проживання в квартиру дружини, а у спірній кімнаті гуртожитку без погодження з позивачем з 2008 року проживає сім'я ОСОБА_6.

Позивач просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - кімнатою № 53 у гуртожитку з тих підстав, що відповідач більше шести місяців без поважних причин не проживає у спірній кімнаті гуртожитку, та зобов'язати службу ГІРФО Броварського МВ ГУ МВС України в Київськії області зняти його з реєстрації.

Позивач просив також виселити відповідача з гуртожитку з тих підстав, що він використовує жиле приміщення не за призначенням.

Рішенням Броварського міськрайонного суду від 6 грудня 2012 року позов задоволено частково. Постановлено визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1.

Зобов'язати службу громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 30 грудня 1987 року № 352 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації гуртожитку для медпрацівників на 232 місця по АДРЕСА_1 та передано його на баланс лікарні.

Згідно з п. 4.4 Статуту Броварської ЦРЛ вказаний гуртожиток є спільною сумісною власністю територіальної громади міста Бровари та територіальних громад сіл та селищ Броварського району і є майном лікарні, що закріплене за нею на праві оперативного управління, здійснюючи яке лікарня володіє, користується та розпоряджається майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до п. 3.4 цього Статуту, лікарня має право укладати договори/угоди, набувати майнові та пов'язані з ними немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у судах.

На підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради народних депутатів Київської області № 23 від 19 січня 1988 року ОСОБА_3 був виданий ордер на вселення спільно із її членами сім"ї, а саме: з чоловіком ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_4 в кімнату № 53 гуртожитку.

На час вселення в гуртожиток відповідач працював дільничим лікарем дитячої лікарні Броварської ЦРЛ, а з 10.04.1990 року по даний час - дитячим психіатром.

У 90-х роках, після розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_3 з дочкою вибула на інше місце проживання, знявшись з реєстраційного обліку в гуртожитку, а відповідач залишився проживати у гуртожитку.

10.03.2008 року завідуючою гуртожитком медпрацівників на ім'я головного лікаря надано список осіб, які не проживають в гуртожитку, в якому під № 6 зазначено і відповідача.

З акту обстеження від 13.03.2008 року, проведеного комісією Броварської ЦРЛ вбачається, що відповідач не проживає в кімнаті № 53 гуртожитку.

З актів перевірки від 24 лютого, 20 липня, 04 листопада 2011 року та 04 січня 2012 року, складених комісією Броварської ЦРЛ вбачається, що відповідач в спірній кімнаті гуртожитку не проживає, а фактично в ній проживає сім'я ОСОБА_6.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що працює з листопада 2010 року завідуючим гуртожитком медпрацівників. У кімнаті № 53 гуртожитку проживала сім'я ОСОБА_6, яка виселилась влітку 2012 року.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що в кімнаті № 53 останні десять років відповідач не проживає. Кімнату займала ОСОБА_9, а потім проживала сім'я ОСОБА_6, яка виселилась з кімнати влітку 2012 року.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що відповідач є її троюрідним дядьком. У зв'язку з хворобою її сина, якого лікував відповідач вона періодично протягом трьох років проживала у кімнаті № 53 гуртожитку медпрацівників.

Показанням свідків ОСОБА_9.і ОСОБА_10, які свідчили про постійне проживання відповідача у спірному жилому приміщенні суд дав належну оцінку як необ»єктивним.

З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про доведеність факту непроживання відповідача у гуртожитку з 2008 року, тобто більше шести місяців.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду від 6 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді