Справа № 22-1168/08 Головуючий у 1-ій інст. - Чорноус Л.І.
Суддя-доповідач - Мельник Ю.М.
РІШЕННЯ
іменем України
1 жовтня 2008 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
головуючого-судді Мельника Ю.М.
суддів: Гордійчук С.О., Ковалевича С.П..
при секретарі Сеньків Т.Б.
за участю сторін:
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2.
відповідача ОСОБА_3
представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Гощанського районного суду від 8 липня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до Рівненського обласного виробничо-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» , відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гощанському районі Рівненської області, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди у зв»язку зі смертю потерпілого,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2008 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, вказуючи що чоловік позивачки ОСОБА_1 та батько позивачів ОСОБА_2. таОСОБА_6. - ОСОБА_7 працював водієм Рівненського обласного виробничо-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» ( далі по тексту РОВКПВКГР) , а 30 січня 2006 року він загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання трудових обов»язків.
Покликаючись на те, що ОСОБА_7 загинув при виконанні трудових обов'язків з вини працівника РОВКПВКГР ОСОБА_3, в результаті чого позивачі зазнали моральних страждань, вони просили стягнути на їх користь із РОВКПВКГР та ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 100 тис. грн.
У червні 2008 року позивачі позовні вимоги збільшили і просили також стягнути із відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гощанському районі на їх користь для відшкодування моральної шкоди 50 тис. грн., вказуючи на те, що цей фонд має відшкодувати їм моральну шкоду , заподіяну смертю чоловіка та батька.
Рішенням Гощанського районного суду від 8 липня 2008 року ухвалено стягнути із ОСОБА_3 на користь позивачів 20 тис. грн. та судові витрати по справі . У задоволенні позову до РОВКПВКГР та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гощанському районі відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивачі вказують , що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову до РОВКПВКГР і відділення виконавчої дирекції фонду та неправильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди , яка підлягає стягненню із відповідачів.
Із зазначених підстав просили рішення суду 1 інстанції скасувати та задовольнити їх позов у повному обсязі.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2. , давши пояснення в межах доводів апеляційної скарги , просять рішення суду 1 інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Представник РОВКПВКГР вважає рішення суду 1 інстанції в частині відмови у задоволенні позову до підприємства законним, оскільки РОВКПВКГР сплачує страхові внески до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві , а тому не повинне відшкодовувати моральну шкоду, завдану членам сім»ї потерпілого.
Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гощанському районі вважає рішення суду 1 інстанції в частині відмови у задоволенні позову до відділення законним та вказує, що Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено можливості відшкодування моральної шкоди членам сім»ї потерпілого.
ОСОБА_3. вважає доводи апеляційної скарги безпідставними і просить її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши пояснення сторін , дослідивши докази у справі та проаналізувавши доводи апеляційної скарги , колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи у задоволенні позову до РОВКПВКГР суд 1 інстанції виходив із того , що це підприємство відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» є платником страхових внесків і не зобов»язане відшкодовувати позивачам моральну шкоду. При цьому суд прийшов до висновку , що моральну шкоду позивачам завдав працівник РОВКПВКГР ОСОБА_3., який вироком Гощанського районного суду від 25 вересня 2006 року визнаний винним у смерті ОСОБА_7.
Колегія суддів із таким висновком погодитися не може із наступних міркувань.
Із матеріалів справи вбачається і це не заперечується сторонами , що ОСОБА_7 перебував у трудових стосунках із РОВКПВКГР і під час виконання трудових обов»язків був смертельно травмований при буксируванні екскаватора автокраном під керуванням ОСОБА_3, який також виконував трудові обов»язки у цьому підприємстві.
Акт № 1 про нещасний випадок, пов»язаний з виробництвом від 14 лютого 2006 року вказує, що нещасний випадок з ОСОБА_7. стався при виконанні ним трудових обов»язків. ( а.с.4-7)
Вироком Гощанського районного суду від 25 вересня 2006 року ОСОБА_3 було визнано винним і засуджено за ч.2 ст. 272 КК України. ( а.с.3)
Зазначене свідчить , що ОСОБА_3. заподіяв позивачам моральну шкоду під час виконання трудових обов»язків.
Колегія суддів вважає, що загибеллю ОСОБА_7. його дружині -ОСОБА_1 та їх дітям ОСОБА_2. та ОСОБА_2. було завдано моральної шкоди , яка виражається у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв»язку із втратою близької їм людини.
Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов»язків.
Судом 1 інстанції вказані вимоги закону враховані не були і було безпідставно покладено обов»язок по відшкодуванню моральної шкоди , завданої ОСОБА_3 під час виконання трудових обов»язків на самого ОСОБА_3 та безпідставно відмовлено у стягненні коштів на відшкодування моральної шкоди із РОВКПВКГР.
У зв»язку із цим рішення суду в частині стягнення із ОСОБА_3 на користь позивачів 20000 грн. для відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню із ухваленням у цій частині нового рішення про відмову позивачам у задоволенні позову до ОСОБА_3
Одночасно колегія суддів вважає , що рішення суду 1 інстанції у частині відмови позивачам у задоволенні позову до РОВКПВКГР із цих же міркувань підлягає скасуванню із ухваленням у цій частині нового рішення про покладення на це підприємство обов»язку по відшкодуванню моральної шкоди.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди , колегія суддів враховує характер та протиправність дій ОСОБА_3, глибину душевних страждань позивачів , невідворотність наслідків нещасного випадку.
Окрім того , колегією суддів враховано , що ОСОБА_7 під час настання нещасного випадку перебував у стані алкогольного сп»яніння ( а.с. 19) і його груба необережність перебуває у причинному зв»язку із нещасним випадком.( а.с.5)
Із урахуванням зазначеного , колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 1193 ЦК розмір відшкодування моральної шкоди необхідно зменшити і стягнути із РОВКПВКГР на користь кожного із позивачів по 10 000 грн.
Разом із тим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1 інстанції в частині відмови позивачам у задоволенні позову до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гощанському районі про відшкодування моральної шкоди.
Згідно ст. б Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» суб'єктами страхування від нещасних випадків є
застраховані особи, а в окремих випадках -члени їх сімей та інші особи, на користь яких здійснюється страхування. У разі настання страхового випадку вони мають одержувати від Фонду виплати та соціальні послуги, передбачені ст. 21 цього ж закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого члени його сім"ї мають право на одержання від фонду страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв"язку з втратою годувальника, та послуг, пов'язаних з похованням померлого.)
Із зазначеного слідує, що закон , який регулює порядок виплати страхових виплат , передбачає виключний перелік страхових виплат, які повинні здійснюватись членам сім"ї особи, померлої на виробництві. Виплата Фондом соціального страхування сум на відшкодування моральної шкоди членам сім"ї застрахованого працівника, зазначеним законом не передбачена.
Із урахуванням зазначеного суд 1 інстанції відповідно до вимог закону відмовив позивачам у задоволенні позову до відділення фонду, оскільки правових підстав для задоволення позову в цій частині у суду не було.
Оскільки рішення суду в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди до ОСОБА_3. та в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування шкоди до Рівненського обласного виробничо-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» було ухвалене судом із порушенням норм матеріального права і це призвело до неправильного вирішення справи , то колегія суддів вважає , що рішення у цій частині підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог до Рівненського обласного виробничо-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» та про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_3
В решті рішення суду є законним і обгрунтвоаним і підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.4.ч.1.ст.309, ч.2 ст. 314, ст.. 316, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 у власних інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 на рішення Гощанського районного суду від 8 липня 2008 року задовольнити частково.
Рішення Гощанського районного суду від 8 липня 2008 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди і стягнення судових витрат та в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Рівненського обласного виробничо-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» - скасувати.
Стягнути із Рівненського обласного виробничо-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» на користь ОСОБА_1 для відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Стягнути із Рівненського обласного виробничо-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» на користь ОСОБА_2 для відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Стягнути із Рівненського обласного виробничо-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» на користь ОСОБА_6 для відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Стягнути із Рівненського обласного виробничо-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпеченя розгляду справи в суді в розмірі 8 грн. 50 коп.
Відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у задоволенні позову до ення суду 1 інстанції залишити без зміни.ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
В решті ріш
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги на протязі двох місяців із дня набрання ним законної сили .
Головуючий : Мельник Ю.М.
Суддя : Гордійчук С.О.
Ковалевич С.П.