Справа № 1- 369\08

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

         24.09.2008 року  Деснянський  районний суд м. Чернігова в складі:

                     головуючого судді - Воронцової С.В.,

                     при секретарі - Осовицькій А.М.,

                     за участю прокурора -  Редюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м.Чернігові справу за обвинуваченням

                    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки с.Количівки Чернігівського району Чернігівської області , українки, громадянки України, з неповною середньою освітою,  непрацюючої , неодруженої ,  раніше не судимої, постійне місце проживання : АДРЕСА_1, тимчасово проживаючої в АДРЕСА_2,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 383 ч. 2, 384 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

             ОСОБА_1 вчинила завідомо неправдиве повідомлення органу дізнання про вчинення злочину , поєднаному в обвинуваченні осіб в особливо тяжкому злочині та дачу завідомо неправдивих показів, поєднаних з обвинуваченням  в особливо тяжкому злочині за наступних обставин.

       09.04.2008 року до чергової частини ЧМВ УМВС України в Чернігівській області будучи попередженою про відповідальність за ст.383 КК України щодо завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину , звернулась  ОСОБА_1 з приводу зґвалтування та задоволення з нею статевої пристрасті неприроднім способом, двома наглядно знайомими хлопцями , якими в подальшому виявились ОСОБА_2 та ОСОБА_3              

     За даним фактом СУ УМВС України в Чернігівській області того ж дня порушено кримінальну справу № 25\35542 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину , передбаченого ст.152 ч.3 КК України  та затримано останніх в порядку ст.115 КПК України.

       В ході досудового слідства встановлено , що ОСОБА_1 надала завідомо неправдиві повідомлення та  свідчення про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 особливо тяжкого злочину.

      Так будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань ОСОБА_1 в ході допитів в якості потерпілої та при проведенні очних ставок з  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 09.04.2008 року звинуватила останніх у вчиненні відносно неї особливо-тяжкого злочину , за скоєння  якого  передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком понад 10 років.

        При додатковому допиті в якості потерпілої 11.04.2008 року   ОСОБА_1 показала що статеві зносини між нею та ОСОБА_2 і ОСОБА_3  відбулись з її згоди , а обвинуватила їх особисто з особистих неприязних міркувань.

        Допитана в судовому засіданні по пред”явленому обвинуваченню за ст.ст. 383 ч. 2,384 ч.2 КК України підсудна ОСОБА_1 визнала себе винною повністю і підтвердила викладенні в обвинуваченні обставини скоєних злочинів. В скоєному щиро кається та просила її суворо не карати.

         Враховуючи, що фактичні обставини скоєних злочинів, доведеність вини підсудної та кваліфікація її дій учасниками процесу не оспорюються, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів і приходить до висновку, що обвинувачення пред”явлене ОСОБА_1 органом досудового слідства знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

         З урахуванням викладеного суд  знаходить , що  умисні дії ОСОБА_1, які виразилися у завідомо неправдивому повідомленні органу дізнання про вчинення злочину , поєднаного з обвинуваченням осіб в особливо тяжкому злочині , підлягають кваліфікації за ст. 383 ч. 2 КК України.

         Умисні дії  ОСОБА_1, які виразилися у дачі завідомо неправдивих показів , поєднаних з обвинуваченням у особливо тяжкому злочині , підлягають кваліфікації за ст. 384 ч. 2 КК України.

         За сукупністю скоєного дії підсудної  ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ст.ст.383 ч.2,384 ч.2 КК України.     

         Вирішуючи питання про призначення підсудній покарання суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз»ясненнями  Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 24.10.2003 року “ Про практику призначення судами кримінального покарання ” та виходить із принципів законності, справедливості,  обгрунтованності  та індивідуалізації покарання.

           При вирішенні питання про призначення підсудній міри покарання , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів , що відносяться до категорії  середнього ступеню тяжкості, особу підсудної, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується,  приймає до уваги її вік, стан здоров"я, сімейні та матеріальні  обставини,  наявність обставин, що пом"якшують покарання, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину,вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин, відсутність матеріальної  шкоди,  за відсутності таких, що його обтяжують, і вважає, за можливе призначити їй покарання у вигляді обмеження волі  згідно мінімальної межі санкції статей  що їй інкримінуються.

            Суд вважає за можливе призначити покарання  ОСОБА_1 відповідно до ст.70 ч.1 КК України  за сукупністю злочинів з урахуванням даних про її особу шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

            Суд , з урахуванням обставин скоєних злочинів ,що відносяться до категорії середньої тяжкості та даних про особу підсудної , приймаючи до уваги пом”якшуючі покарання обставини, вважає  за можливе  звільнити підсудну від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши мінімальний іспитовий термін.

           Відповідно до ст.76 п.3 КПК України суд вважає за необхідне зобов”язати підсудну повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання та роботи.

         Речові докази по справі підлягають  зберіганню при справі.(реквізити а.с.14,77-78)

         Міру запобіжного заходу у відношенні підсудного залишити без змін - підписку про невиїзд.

         На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1  визнати винною  в скоєнні злочинів передбачених ст.ст.383 ч. 2, 384 ч.2 КК України і призначити їй покарання  за ст.383 ч.2 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі, за ст.384 ч.2 КК України - 1(один) рік  обмеження волі.

 На підставі ст. 70 ч.1  КК України  призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів,шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим в вигляді 2 (двох) років  обмеження волі.

 Відповідно до ст.ст.75,76 п.3 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та буде повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання та роботи.      

          Речові докази по справі: заява ОСОБА_1 про злочин,зберігати при справі.(реквізити а.с.14,77-78)

          До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу у відношенні засудженої ОСОБА_1  залишити без змін  - підписку про невиїзд.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

         Суддя