У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Кравченка  К.Т.,
суддів	Лавренюка  М.Ю.,  Самелюка  П.О.,
за участю прокурора	Дев'ятка  В.В.

 

розглянула у судовому засіданні 5 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 18 квітня 2006 року.

         Цим вироком до позбавлення волі засуджено:

 

                            ОСОБА_3,уродженця і жителя м. Добропілля,

раніше судимого: 13 лютого 2006 року Добропільським

міськрайонним судом Донецької області

за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі,

 

за п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 (дванадцять) років.

 

         На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Добропільського міськрайонного суду від 13 лютого 2006 року і ОСОБА_3 призначено 13 (тринадцять) років позбавлення волі;

 

                            ОСОБА_1,уродженця і жителя м. Добропілля Донецької області,

судимості не має,

 

за п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 (дванадцять) років.

         Неповнолітні ОСОБА_3 і ОСОБА_1. за попередньою змовою між собою, з хуліганських спонукань, з особливою жорстокістю вчинили умисне вбивство.

 

         Як визнав суд, злочин було вчинено за таких обставин.

 

         28 серпня 2005 року, у вечірній час, ОСОБА_3 і ОСОБА_1. за місцем проживання останнього, у квартирі АДРЕСА_1, упродовж тривалого часу вживали алкогольні напої.

 

         Приблизно о першій годині 29 серпня, з метою придбання алкогольних напоїв, ОСОБА_3 і ОСОБА_1. вийшли з будинку і попрямували у бік вулиці Матросова до найближчого кіоску.

 

         Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3 і ОСОБА_1. домовилися між собою, з хуліганських спонукань, побити будь-кого з перехожих.

         Зустрівши біля будинку ІНФОРМАЦІЯ_1 малознайомого ОСОБА_4, використовуючи малозначний привід, ОСОБА_1. запропонував ОСОБА_3 вчинити умисне вбивство цього перехожого.

         Діючи спільно, з хуліганських спонукань, проявляючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, винні ногами завдали потерпілому численні удари руками та ногами у різні частини тіла. Коли ОСОБА_4 упав, ОСОБА_3 вдарив його порожньою пляшкою по голові, а ОСОБА_1. продовжував завдавати удари ногами, у тому числі й у голову.

         Продовжуючи хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, ОСОБА_3 і ОСОБА_1. примусили ОСОБА_4 зняти з себе одяг. Після цього, почергово, паском від штанів завдали чисельних ударів по різних частинах оголеного тіла потерпілого.

         Коли ОСОБА_4 намагався втекти, ОСОБА_3 і ОСОБА_1. наздогнали його біля будинку АДРЕСА_1 і, збивши потерпілого з ніг, діючи узгоджено, з умислом на позбавлення життя, бажаючи спричинити особливі страждання і мучення, протягом 30 хвилин завдали ОСОБА_4 безліч ударів руками і ногами, а також порожньою пляшкою у різні частини тіла, у тому числі й у голову.

         Крім того, ОСОБА_3 розбитою пляшкою заподіяв декілька різаних ран, а ОСОБА_1. під час побиття наступав потерпілому на горло.

         Переконавшись, що ОСОБА_4 не подає ознак життя, ОСОБА_3 і ОСОБА_1. зникли з місця вчинення злочину.

         Смерть ОСОБА_4 настала від дифузної травми головного мозку.

 

         Засуджений ОСОБА_1. просить пом'якшити призначене покарання, з урахуванням його стану здоров'я, віку, а також того, що смерть потерпілого настала не від його безпосередніх дій.

 

         Захисник ОСОБА_2 у касаційній скарзі ставить питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд.

         На думку захисника, суд припустився однобічності у дослідженні доказів, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

         Вважає, що злочин було вчинено не з хуліганських спонукань, а на грунті особистих неприязних стосунків між потерпілим і  ОСОБА_1.

         Захисник вказує на те, що в матеріалах справи відсутні дані, котрі свідчили б про те, що ОСОБА_1 завдавав потерпілому травмуючі удари у голову.

 

         Засуджений ОСОБА_3 вирок не оскаржив і на нього прокурором касаційне подання не принесено.

 

         Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність і обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

 

         Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає встановленим обставинам справи, стверджується сукупністю досліджених судом доказів, є правильним і фактично засудженим не оспорюється.

 

         На обгрунтування свого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 суд підставно послався на показання обох засуджених, які визнавали факт побиття потерпілого, внаслідок чого настала його смерть.

 

         Зокрема, ОСОБА_1. показував за яких обставин він завдавав удари потерпілому, визнавав він і те, що на їх вимогу ОСОБА_4 роздягнувся і вони били його паском.

Пояснював, що при побитті використовувалися порожні пляшки та каміння. Не заперечував він і того, що утримував потерпілого, давлячи ногою на горло.

         Неповнолітній ОСОБА_3 у суді дав детальні та послідовні пояснення де, коли і за яких обставин вони, 29 серпня 2005 року після першої години, зустріли ОСОБА_4 Першим потерпілого вдарив ОСОБА_1. і тоді між ними виникла сварка, під час якої ОСОБА_1. завдав потерпілому декілька ударів і збив його з ніг.

ОСОБА_3 стверджував, що лише після цього приєднався до ОСОБА_1 і вони вдвох продовжували бити вже лежачого на землі ОСОБА_4.

Сам ОСОБА_1. наказав потерпілому роздягнутися і вони били його паском від штанів. Одяг потерпілого роздер на шматки ОСОБА_1. Він же (ОСОБА_1.) повторно збив потерпілого з ніг, який втікав, і вони разом продовжували його бити ногами, у тому числі й по голові. З пояснень ОСОБА_3 видно, що саме ОСОБА_1. наступив ногою на горло потерпілому і той хрипів.

         ОСОБА_3 визнавав, що декілька разів вдарив потерпілого по голові.

 

         За вказівкою ОСОБА_1 він знайшов важкий шлакоблок і декілька разів кидав його на голову ОСОБА_4

 

         Суд, на підтвердження свого висновку, щодо спільних злочинних дій винних, крім їх показань, навів також їх пояснення дані ними під час відтворення обстановки та обставин події і на очній ставці.

 

         Суд підставно послався й на показання свідків, і зокрема, ОСОБА_5., на дані, що містяться в протоколах огляду місця події та висновках судових - медичних, цитологічної та імунологічної експертиз.

 

         Оцінивши зібрані докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1. за попередньою змовою із ОСОБА_3, діючи узгоджено, з хуліганських спонукань, з особливою жорстокістю вчинили умисне вбивство ОСОБА_4

 

         Дії винного правильно кваліфіковані за п. п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

         Посилання ОСОБА_1 у скарзі, що смерть потерпілого настала не від його дій, спростовані дослідженими судом доказами і тому є безпідставними.

 

         Не грунтуються на матеріалах справи й доводи захисника ОСОБА_2, оскільки висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 в умисному вбивстві, належним чином умотивований і грунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказах.

 

         Підстав вважати, що засуджені обмовили один одного у справі не знайдено.

         Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1. є осудною особою.

 

         Призначаючи ОСОБА_1 покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України, урахував усі обставини, як ті, що обтяжують, так і ті, що пом'якшують покарання.

         Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить, оскільки призначене покарання є необхідним і достатнім.

 

         Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що тягнуть зміну чи скасування вироку щодо ОСОБА_1 не виявлено.

 

         Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

         касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Донецької області від            18 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

 

 

С у д д і:

 

Кравченко  К.Т.                    Лавренюк  М.Ю.                            Самелюк  П.О.