У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого |
Кравченка К.Т., |
суддів |
Кривенди О.В., Мороза М.А., |
за участю прокурора |
Саленка І.В. |
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 9 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 5 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1.
Вироком місцевого суду
ОСОБА_1, уродженку та жительку м. Сімферополя
Автономної Республіки Крим, раніше судиму:
- 19 жовтня 2001 року Київським районним
судом м. Сімферополя за ч. 2 ст. 185 КК України
на 2 роки позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік;
- 3 серпня 2005 року Київським районним судом
м. Сімферополя за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311 КК України
на 2 роки позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки,
засуджено до позбавлення волі:
- за ч. 1 ст. 309 КК України на два роки;
- за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на три
роки шість місяців, без конфіскації майна;
- за ч. 1 ст. 317 КК України на три роки.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено три роки шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у доход держави 94 грн. 15 коп. судових витрат.
В апеляційній інстанції вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 5 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 не переглядався.
Як визнав суд, ОСОБА_1, 13 липня 2005 року, приблизно о 10 годині, біля квартири АДРЕСА_1, у особи, невстановленої слідством, незаконно, без мети збуту, за 40 грн. придбала речовину темно-коричневого кольору, яку незаконно перевезла до свого місця проживання у квартиру АДРЕСА_2, де незаконно виготовила особливо-небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований.
Приблизно о 12 годині цього ж дня, ОСОБА_1, незаконно збула 5 мл. опію ацетильованого ОСОБА_2 та надала останній приміщення у своїй квартирі для вживання наркотичного засобу.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, через неправильне застосування кримінального закону.
У запереченні захисника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на касаційне подання прокурора зазначено, що вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 23 грудня 2005 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 311 КК України та за ч. 1 ст. 70 і ч. 4 ст. 70 КК України. При цьому судом ураховано покарання за вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 5 жовтня 2005 року і остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
З огляду на наведене захисник просить відмовити прокурору у задоволенні його подання та залишити вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 5 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 без зміни.
Заслухавши доповідача, прокурора, який не підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за обставин вказаних у вироку, ґрунтується на перевірених у судовому засіданні доказах, є правильним і у поданні не оспорюється.
Посилання прокурора на те, що суд неправильно застосував кримінальний закон, оскільки при постановленні вироку щодо ОСОБА_1 не урахував, що вона була засуджена вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 3 серпня 2005 року, не можна визнати підставними.
Відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, у судовому засіданні суд дослідив докази, що були зібрані у справі, дані, що характеризують особу засудженої, а також відомості щодо попередньої судимості винної.
Даних, котрі свідчили б про те, що ОСОБА_1 засуджена вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 3 серпня 2005 року, у справі відсутні, тобто суду ці обставини відомі не були.
Крім того, зі справи вбачається, що обвинувальний висновок щодо ОСОБА_1 прокурором Київського району м. Сімферополя було затверджено 2 вересня 2005 року, тобто вже після постановлення попереднього вироку.
Місцевий суд, розглянувши справу в межах пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, дійшов правильного висновку щодо причетності винної до вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 317 КК України, і правильно застосував матеріальний закон.
Що стосується посилання прокурора на те, що суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання за новим вироком, умисно не застосував ч. 4 ст. 70 КК України, то його не можна визнати підставним, з огляду на вище наведені факти.
Крім того, із доданого до подання прокурора вироку Київського районного суду м. Сімферополя від 3 серпня 2005 року вбачається, що ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ст. 70 КК України на два роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджена до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно.
З урахуванням наведеного та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим щодо засудженої ОСОБА_1 - відмовити.
С у д д і:
Кравченко К.Т. Кривенда О.В. Мороз М.А.