У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 5 жовтня 2006 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2006 року.

         Вироком Калінінського районного суду м. Донецька від 7 квітня 2006 року

ОСОБА_1, судимого 26 липня 2004 року

за ст.ст. 296 ч. 2, 186 ч. 2 КК України

на 4 роки позбавлення волі,

з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

         На підставі ст. 71 КК України йому частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено покарання 2 роки 2 місяці позбавлення волі.

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України в Донецькій області        94 грн. 15 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи.

         За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 24 жовтня 2005 року біля 14 годин, будучи нетверезим, у квартирі АДРЕСА_1, вчинив крадіжку чужого майна - мобільного телефона «Нокіа-3100» вартістю 527 грн. і картки ЮМС вартістю 60 грн., а всього на суму 587 грн., яке належало гр. ОСОБА_2.

         Вироком Апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2006 року вирок Калінінського районного суду м. Донецька від 7 квітня 2006 року, щодо ОСОБА_1, в частині призначення міри покарання, скасовано і призначено йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі.

         На підставі ч. 4 ст. 71 йому частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно визначено покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

         В решті вирок залишено без зміни.

         У касаційній скарзі, засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність його вини і правильність кваліфікації його злочинних дій просить пом'якшити міру покарання, застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України.

         Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

          Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам та ґрунтується на розглянутих у судовому засіданні доказах і не оспорюється у скарзі.

         Вина засудженого ОСОБА_1 стверджується показаннями самого засудженого.

         Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 про пом'якшення йому покарання безпідставні.

         Судова палата з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області при вирішенні питання про покарання ОСОБА_1 врахувала характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані, що характеризують особу засудженого, та те, що він вчинив злочин будучи нетверезим і в період іспитового строку, тому колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1, як про це ставиться питання у касаційній скарзі.

         Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

         Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2006 року, щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Судді:

Кравченко К.Т.                          Лавренюк М.Ю.                        Самелюк П.О.