У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Кравченка К.Т., |
|
суддів |
Кривенди О.В., Мороза М.А., |
|
за участю прокурора |
Сушко Т.М., |
|
засудженого |
ОСОБА_1 |
розглянула у судовому засіданні 9 листопада 2006 року у м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1на вирок Апеляційного суду Сумської області від 3 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця м. Кролевець Сумської області,
жителя АДРЕСА_1Кролевецького району Сумської області,
раніше судимого:
- 7 червня 2004 року Кролевецьким районним судом
за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК України
на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
5 січня 2006 року постановою Дергачівського районного
суду Харківської області умовно-достроково
звільнений на 9 місяців 5 днів,
засуджено:
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;
- за ч. 1 ст. 162 КК України на 1 рік обмеження волі;
- за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;
- за ч. 1 ст. 296 КК України на 6 місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого.
Відповідно до ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано не відбуте покарання за вироком Кролевецького районного суду Сумської області від 7 червня 2004 року і ОСОБА_1 остаточно призначено 12 (дванадцять) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 на користь:
- ОСОБА_2 2000 грн. на відшкодування матеріальної і 40000 грн. моральної шкоди;
- ОСОБА_3 - 56 грн. 45 коп. матеріальних збитків.
Також постановлено стягнути зі ОСОБА_1у доход держави 234 грн. 36 коп. судових витрат.
ОСОБА_1 вчинив: незаконне проникнення у чуже житло; грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства із особливою зухвалістю; розбійний напад із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть потерпілої; умисне вбивство з корисливих мотивів.
Як визнав суд, злочини ОСОБА_1 було вчинено за таких обставин.
27 лютого 2006 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прибув у домоволодіння ОСОБА_4, що розташоване у АДРЕСА_1Кролевецького району Сумської області.
З хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, почав стукати у вхідні двері будинку.
Оскільки ОСОБА_4 не мав наміру відкривати двері, ОСОБА_1 вирішив незаконно проникнути у житло потерпілого. З цією метою ОСОБА_1 вибив ногою вхідні двері і проник у будинок.
Продовжуючи хуліганські дії, не звертаючи увагу на вимоги потерпілого залишити помешкання, ОСОБА_1 завдав ОСОБА_4 декілька ударів руками у голову. Під час хуліганських дій ОСОБА_1 розбив кінескоп телевізора “Весна-306” та скло настінного годинника.
Коли ОСОБА_1 залишив житло, ОСОБА_4 вийшов за ним.
Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_1 затягнув потерпілого у будинок і завдав йому ще декілька ударів в обличчя та інші частини тіла.
Внаслідок злочинних дій потерпілому були заподіяні легкі тілесні ушкодження та пошкоджено його майно.
24 березня 2006 року, приблизно о 16 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою зателефонувати у м. Кролевець, зайшов у домогосподарство ОСОБА_5, 1920 року народження, що розташоване у АДРЕСА_1 Кролевецького району.
Побачивши, що ОСОБА_5 поклала у кишеню тілогрійки гроші, з метою їх заволодіння, ОСОБА_1 взяв зі столу скляну вазу і завдав нею сильний удар по голові потерпілій.
Від закритої тупої травми голови смерть потерпілої настала на місці нападу.
Обшукавши кишені одягу потерпілої ОСОБА_1 заволодів 1300 грн., залишив місце злочину, а гроші використав за власним розсудом.
На цей вирок прокурор, який брав участь у справі, приніс касаційне подання, а засуджений подав касаційну скаргу.
У поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_1у вчиненні інкримінованих йому діянь і правильність його засудження за хуліганство, розбій і вбивство, разом із тим вважає, що суд застосував закон, що не підлягав застосуванню.
Просить вирок суду щодо ОСОБА_1в частині засудження за ч. 1 ст. 162 КК України скасувати, а справу в цій частині провадженням закрити, за відсутністю у його діях складу вказаного злочину.
Засуджений ОСОБА_1 вважає вирок апеляційного суду незаконним, а судове слідство однобічним. Вказує на те, що суд дав неправильну оцінку висновкам експертиз, не взяв до уваги, що в них немає точних вказівок на його причетність до злочинів.
На думку засудженого, суд неправильно кваліфікував його дії за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки він не мав наміру вбивати потерпілу щоб заволодіти її грошима. Також є безпідставним, на його думку, засудження за ч. 4 ст. 187 КК України.
Зазначає, що суд не дав оцінки тому, що тілесні ушкодження, котрі виявлені на обличчі трупа потерпілої, він не спричиняв. Суд не взяв до уваги й те, що після нього у приміщення могли заходити інші особи, котрі залишили відбитки пальців рук і також могли заподіяти потерпілій тілесні ушкодження.
Засуджений вважає, що за ч. 1 ст. 162 та ч. 1 ст. 296 КК України його засуджено незаконно.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить застосувати до нього ст. 69 КК України і пом'якшити покарання, з урахуванням усіх обставин справи.
У численних додатках до касаційної скарги засуджений просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, підтримавшого свою скаргу, міркування прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги та подання, колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі, а скарга засудженого - частково.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1у вчиненні ним хуліганства, розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_5 за обставин, викладених у вироку, і за які його засуджено, стверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, відповідає фактичним обставинам справи, є обгрунтованим і правильним.
Винність ОСОБА_1у хуліганських діях щодо ОСОБА_4, котрі супроводжувалися порушенням громадського порядку та спокою потерпілого, його побиттям, пошкодженням майна, у тому числі й вибиттям вхідних дверей стверджується як поясненнями потерпілого ОСОБА_4, так і самого засудженого. Наведені ними обставини узгоджуються між собою, а також із даними, що містяться у досліджених судом висновках судово-медичної та товарознавчої експертизи.
Суд належним чином умотивував своє рішення щодо винності ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, і доводи скарги засудженого правильність цього рішення не спростовують.
На підтвердження свого висновку щодо винуватості ОСОБА_1у розбійному нападі на похилого віку потерпілу з метою заволодіння грошима та умисному її вбивстві, суд підставно послався на неодноразові пояснення ОСОБА_1, котрий показував за яких обставин він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у будинку ОСОБА_5, побачивши як потерпіла перераховує гроші, застосувавши скляну вазу, заволодів її грішми.
При відтворенні обстановки та обставин події, як це убачається із відповідного протоколу, ОСОБА_1 розповів і продемонстрував, яким чином він завдав потерпілій удар скляною вазою по голові.
Механізм заподіяння тілесного ушкодження потерпілій стверджується даними, що містяться у висновку додаткової судово-медичної експертизи.
Суд у вироку послався й на дані, що є у протоколі огляду місця події, котрі підтверджують показання винного.
Твердження засудженого про те, що інші тілесні ушкодження могли бути заподіяні сторонньою особою, спростовані висновками судово-медичних експертиз.
Так, згідно із даними, що є у висновку експерта вказано, що характер різаних ран обличчя трупа потерпілої вказує на те, що вони могли виникнути від скалок скла. Усі порізи прижиттєвого походження, ушкоджень посмертного походження на трупі ОСОБА_5 не виявлено.
Смерть потерпілої настала у короткий проміжок часу, внаслідок заподіяння закритої тупої механічної травми голови та головного мозку, що супроводжувалося крововиливами у тканину головного мозку та під його оболонки, а також забою головного мозку важкого ступеня.
Суд обгрунтував свій висновок й даними, що є у висновках інших експертиз, з яких видно, що походження слідів крові, виявленої на предметах одягу винного, від ОСОБА_5 не виключається.
Сліди підошви кросівок, виявлені у будинку потерпілої, були залишені, як про це свідчить відповідний висновок експертизи, взуттям, вилученим у ОСОБА_1, оскільки мають такий же тип малюнку, як і підошви кросівок винного.
Суд, з посиланням на досліджені докази, належним чином умотивував своє рішення щодо винності ОСОБА_1і правильно кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 187 та п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Підстав вважати, що досудове і судове слідство було однобічним і неповним, а суд дав неправильну оцінку висновкам експертиз, колегія суддів, з огляду на вище наведене, не вбачає.
Посилання винного на те, що до вбивства потерпілої причетні інші особи, позбавленні будь-яких підстав.
Даних, котрі свідчили про застосування до ОСОБА_1незаконних методів ведення слідства, внаслідок чого він міг себе обмовити, у справі не знайдено.
Що стосується рішення суду про винуватість ОСОБА_1у незаконному проникненні у житло ОСОБА_4, то колегія суддів вважає за необхідне вирок у цій частині скасувати, а справу у цій частині провадженням закрити з таких підстав.
Аналіз зібраних у справі доказів свідчить про те, що ОСОБА_1 прибув до помешкання ОСОБА_4 з метою з'ясувати стосунки із потерпілим.
Усі дії, котрі вчинив ОСОБА_1, починаючи із незначного приводу, з яким він прийшов до потерпілого, грюкання у двері, лайку, вибивання дверей, пошкодження майна та побиття ОСОБА_4, складають об'єктивну сторону хуліганства і охоплювалося єдиним умислом винного. Тому, у даному випадку, додаткова кваліфікація дій винного за ч. 1 ст. 162 КК України, є зайвою.
За висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_1 є осудною особою.
Таким чином, апеляційний суд, повно і об'єктивно дослідивши зібрані докази, зробив правильний висновок щодо винності ОСОБА_1у вчинених ним злочинів і, відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначив йому необхідне і достатнє для виправлення покарання.
Колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання винному.
Порушень кримінально-процесуального закону, котрі тягнуть зміну чи скасування вироку не виявлено.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити повністю, а касаційну скаргу засудженого - частково.
Вирок Апеляційного суду Сумської області від 3 серпня 2006 року в частині засудження ОСОБА_1за ч. 1 ст. 162 КК України на один рік обмеження волі скасувати, а кримінальну справу в цій частині провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
Вважати ОСОБА_1засудженим:
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;
- за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;
- за ч. 1 ст. 296 КК України на 6 місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 вважати засудженим на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
Відповідно до ст. 71 КК України приєднати до покарання за цим вироком 6 місяців позбавлення волі, не відбутих ним за вироком Кролевецього районного суду сумської області від 7 червня 2004 року і остаточно вважати ОСОБА_1засудженим за сукупністю вироків на 12 (дванадцять) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.
У решті цей вирок залишити без зміни.
С у д д і:
Кравченко К.Т. Кривенда О.В. Мороз М.А.