У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 та законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на вирок Апеляційного суду Донецької області від 2 червня 2006 року, яким,

      ОСОБА_2,

      ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

      не судимий,

засуджений за ст. 115 ч. 2 п.6, 12 КК України на 13 років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 13 років позбавлення волі.

    ОСОБА_4,

    ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

    не судимий,

засуджений за ст. 115 ч. 2 п.6, 12 КК України на 11 років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 11 років позбавлення волі.

         ОСОБА_2 та ОСОБА_4 засуджені за те, що вони в ніч на 14 жовтня 2005 року з метою вбивства ОСОБА_5 та заволодіння її майном,

за попередньою змовою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшли до її АДРЕСА_1 Ясинуватського району Донецької області. Після того як ОСОБА_5 відкрила двері, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, застосувавши до неї насильство, небезпечне для життя та здоров'я, проникли в будинок та стали наносити потерпілій удари цеглиною по голові поки остання не перестала подавати ознаки життя. Накривши потерпілу ковдрою, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обшукали будинок та заволоділи її грошима в сумі 120 грн. Побачивши, що ОСОБА_5 ще жива, ОСОБА_2 за згодою з ОСОБА_4, взяв металеву лопату та з метою заподіяння смерті потерпілій, наніс їй не менше шести ударів по голові та обличчю. Від отриманих тілесних ушкоджень наступила смерть потерпілої.

         У касаційних скаргах законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3, та його захисник ОСОБА_1 просять вирок апеляційного суду змінити та пом'якшити призначене ОСОБА_2 покарання, мотивуючи тим, що він виховувався без батька, позитивно характеризується, повністю визнав свою вину і розкаюється у вчиненому, потерпіла ОСОБА_5 була його бабусею. Потерпілий ОСОБА_6 позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди не заявляв і не наполягав на суворому покаранні ОСОБА_2, який є його племінником.

         Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про обґрунтованість і законність вироку та залишення його без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинів щодо потерпілої ОСОБА_5 за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку та не оспорюються у касаційних скаргах.

Злочинні дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за п.6,12, ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України.

Процесуальних порушень, які могли б вплинути на законність та обґрунтованість вироку, не встановлено.

Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65-67, 103 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання у тому числі й тих, на які посилаються у касаційних скаргах.

         Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення немає.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

         касаційні скарги захисника ОСОБА_1 та законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 2 червня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_2- без зміни.

с у д д і:

Кравченко К.Т.          Лавренюк М.Ю.                  Кривенда О.В.