У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
|
головуючого |
Кравченка К.Т. |
|
суддів |
Жука В.Г., Мороза М.А. |
|
за участю прокурора |
Кравченко Є.С. |
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 30 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 29 серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 4 жовтня 2005 року.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 29 серпня 2005 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця і жителя м. Хмельницького, раніше судимого :
21.06.2001р. Хмельницьким міським судом за ч. 3 ст. 81, ст. 17, ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 89 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений на 6 місяців 20 днів на підставі ст. 5 Закону України “Про амністію” від 21.07.2001 року;
12.03.2002р. Хмельницьким міським судом за ч. 2 ст. 185, ст. 96 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
17.01.2003р. Коростенським міським судом Житомирської області за ст. 391 КК України на 1 рік 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 17.02.2004р. за відбуттям покарання,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 96 КК України до ОСОБА_1 застосовано примусове лікування від наркоманії.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих на відшкодування матеріальної шкоди : ОСОБА_2 - 400грн.; ОСОБА_3 - 1256,10грн.; ОСОБА_4- 600грн.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочинів за таких обставин.
Удень 13.06.2004 року ОСОБА_1 на виході з ринку “Ізіда” на вул. Львівське шосе у м. Хмельницькому, таємно викрав із сумки потерпілої ОСОБА_5 майно на суму 377грн.
23.09.2004 року ОСОБА_1, перебуваючи у магазині “Медея”, що на перехресті вулиць Грушевського та Проскурівської, таємно заволодів майном потерпілої ОСОБА_4на суму 600грн.
На початку жовтня 2004 року, ОСОБА_1 знаходячись у магазині “Гасиб” на вулиці Прибузьській, таємно заволодів майном потерпілого ОСОБА_3 на суму 1256,10грн.
07.01.2005 року, приблизно о 17годині 30 хвилин, ОСОБА_1 за попередньою змовою із особою невстановленою слідством, щодо якої справу виділено в окреме провадження, у маршрутному таксі №27, таємно заволоділи майном потерпілого ОСОБА_2 на суму 450грн.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 4 жовтня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього змінити, посилаючись на те, що висновки суду щодо його винності по епізоду крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_3 є неправильними та не підтверджені доказами. Що стосується крадіжок майна потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_4, то його дії за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковано не вірно, оскільки вартість викраденого є завищеною.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про часткове задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.
Перевіркою справи встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини. Висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні і детально викладених у вироку. Кваліфікація дій засудженого відповідає встановленим обставинам справи і є правильною.
Посилання засудженого на те, що його вина у вчиненні злочину по епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_3 не доведена, є безпідставними, і спростовуються матеріалами справи.
Що стосується доводів засудженого про те, що його дії по епізодах крадіжок майна у ОСОБА_5, ОСОБА_2 і ОСОБА_4кваліфіковані неправильно, оскільки сума викраденого є завищеною, то вони ретельно перевірялися судом першої інстанції і обґрунтовано визнані безпідставними.
Доводи, наведені у касаційній скарзі засудженого, аналогічні за змістом доводам апеляції, були предметом ретельної перевірки апеляційного суду і в ухвалі наведені достатні підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам справи. Із зазначеним рішенням погоджується і колегія суддів Верховного Суду України.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу засудженого, урахував обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обране покарання відповідає тяжкості злочинів та даним про особу засудженого і є достатнім.
Разом із тим, колегія суддів вважає, що суд безпідставно направив ОСОБА_1 на примусове лікування від наркоманії за місцем відбування покарання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 КК України такий примусовий захід може бути застосований судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
Перелік особливо небезпечних інфекційних та паразитичних хвороб людини і носіїв збудників цих хвороб затверджений наказом МОЗ від 19 липня 1995 року. Відповідно до зазначеного переліку, до таких хвороб не відносяться наркоманія і алкоголізм, як такі, що не становлять небезпеку для здоров'я інших осіб.
Отже, колегія суддів вважає за необхідне виключити із мотивувальних та резолютивних частин постановлених у справі судових рішень вказівку про застосування до засудженого ОСОБА_1 примусового лікування на підставі ст. 96 КК України.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах
у х в а л и л а :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 29 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 4 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити із вироку та ухвали Апеляційного суду рішення про застосування до ОСОБА_1 примусового лікування від наркоманії за місцем відбування покарання.
С у д д і :
Кравченко К.Т. Жук В.Г. Мороз М.А.