У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора                                         Саленка І.В.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 30 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 21 квітня 2006 року.

Вироком місцевого суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця та жителя м. Кривий Ріг,

раніше судимого:

-    24 червня 2005 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст.364, ч.1 ст.175, ст.ст.69, 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, без позбавлення права обіймати керівні посади. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік,

засуджено за ч.1 ст.175 КК України до штрафу 1 700 грн. у доход держави.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Як визнав суд, ОСОБА_1, будучи ІНФОРМАЦІЯ_2 правління ВАТ “Техносервіс”, що розташоване на АДРЕСА_1, у проміжок часу з 1 квітня по 30 вересня 2005 року, тобто,  більше ніж за один місяць, умисно, безпідставно не виплачував заробітну плату працівникам підприємства.

У касаційному поданні заступник прокурора Дніпропетровської області просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону та м¢якість призначеного ОСОБА_1 покарання.

 Заслухавши доповідача, прокурора, котрий підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у поданні, колегія суддів вважає, що подання є підставним і підлягає задоволенню з таких підстав.

         Рішення місцевого суду щодо доведеності винуватості засудженого і кваліфікація дій винного є правильними і у поданні не оскаржуються. Разом із тим, визнавши ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України, суд обрав йому покарання в порушення вимог ст. 65 КК України, тобто не призначив додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, яке є обов”язковим для даного виду злочину. Суд також не вказав чому це додаткове покарання не застосовується, не послався суд і на ст.69 КК України.

         При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд також не урахував конкретних обставин справи, а саме те, що він раніше засуджувався за аналогічний злочин, протягом іспитового строку, визначеного попереднім вироком, знову вчинив злочин.

         Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання підлягає скасуванню, а справу слід направити на новий судовий розгляд.

         На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

         Касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

         Вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 21 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий судовий розгляд у той же суд.

С у д д і:

Кравченко  К.Т.                                     Жук В.Г.                               Мороз М.А.