ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2013 року справа № 919/105/13-г
За позовом ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 04176)
до відкритого акціонерного товариства «Утёс»
(вул. П. Мирного, 19, м. Севастополь, 99008) та
товариства з обмеженою відповідальністю «Торгмонтажресурс»
(вул. Котовського, 27, м. Київ, 04060)
про визнання договору недійсним.
Суддя Архипенко О.М.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 15.01.2013;
від відповідача (ВАТ «Утёс») - Кондратенко П.І., директор (наказ від 15.12.2012 №21);
Тарасов А.В., довіреність від 25.01.2013;
від відповідача (ТОВ «Торгмонтажресурс») -не з'явився.
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відкритого акціонерного товариства «Утёс» (Відповідач 1) про визнання недійсним договору від 27.12.2010 №1/10 укладеного між відкритим акціонерним товариством «Утёс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгмонтажресурс», і застосування наслідків недійсності цього правочину (двосторонньої реституції)..
Позовні вимоги, із посиланням на частину п'яту статті 203, статтю 216 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що спірний договір не був спрямований на реальне отримання прибутку відкритим акціонерним товариством «Утёс», в результаті чого порушені корпоративні права Позивача, як акціонера цього товариства.
Ухвалою суду від 17.01.2013 позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Ухвалою суду від 05.02.2013 до участі у справі залучено іншого відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Торгмонтажресурс» (Відповідач 2).
Ухвалою суду від 26.02.2013 розгляд справи було відкладено на 12.03.2013.
Ухвалою суду від 12.03.2013 прийнято відмову Позивача від позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності договору від 27.12.2010 №1/10, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Утёс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгмонтажресурс», і припинено провадження у справі в цій частині позову в порядку пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.
Представники Відповідача 1 проти позову заперечують, просять суд у позові відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (арк.с. 32-34).
Відповідач 2 явку представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином - за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відзив на позовну заяву не надав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача 1, суд
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 є акціонером відкритого акціонерного товариства «Утёс» з розміром частки у статутному капіталі товариства 1 акція або 0,0001% за даними зведеного облікового реєстру власників цінних паперів станом на 11.12.2012 (арк.с. 20-22).
27.12.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгмонтажресурс» та відкритим акціонерним товариством «Утёс» укладено договір поставки (далі - Договір поставки) (арк. с. 13-15).
Вважаючи, що Договір поставки порушує його корпоративні права та інтереси, Позивач звернувся до господарського суду про визнання цього договору недійсним.
В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на те, що виконання спірного договору не було спрямовано на реальне отримання прибутку Відповідачем 1, що суперечить безпосередній спрямованості господарської діяльності товариства, і, як наслідок, порушує його право на отримання дівідентів.
Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» визначено права учасників господарського товариства.
Згідно з пунктами 11, 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008
№ 13 «Про практику розгляду корпоративних спорів» при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.
Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.
Таким чином, можливість захисту прав товариства його учасником може мати місце лише в рамках представницьких відносин, тобто, коли акціонер уповноважений товариством на вчинення відповідних дій.
У Позивача, як учасника Відповідача 1, відсутні повноваження щодо представництва інтересів ПАТ «Утес», яке є стороною за спірним договором.
За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1, а тому позов задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на Позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Утёс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Торгмонтажресурс» про визнання недійсним договору від 27.12.2010 №1/10, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Утёс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгмонтажресурс», - відмовити повністю.
Повне рішення складено 15.03.2013.
Суддя підпис О.М.Архипенко