У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора                                   Опанасюка О.В.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 30 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Кіровського міського суду Луганської області від 6 травня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 15 липня 2005 року щодо ОСОБА_1

Вироком місцевого суду

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженку та жительку м. Кіровськ

Луганської області, судимості не має

на підставі ст.89 КК України,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі.

         Постановлено стягнути ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 176 грн. 66 коп.

         Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 15 липня 2005 року апеляції ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 залишені без задоволення, а вирок Кіровського міського суду Луганської області від 6 травня 2005 року - без зміни.

         Вказаним вироком засуджено також ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, судові рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржуються.

Як визнав суд, 29 листопада 2004 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_3 та ОСОБА_6,  проникли до будинку та в господарські приміщення, що розташовані на території домоволодіння ОСОБА_2, на АДРЕСА_1 і таємно заволоділи майном потерпілої на загальну суму 530 грн.

У касаційному поданні заступник прокурора Луганської області, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженої, просить судові рішення щодо неї змінити та звільнити винну від відбування покарання з випробуванням. Вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженої, через суворість.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та ознайомившись із доводами касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішення місцевого суду щодо доведеності винуватості засудженої і кваліфікація її дій є правильними і у поданні не оскаржуються. Разом із тим, визнавши ОСОБА_1 винною в незаконному заволодінні майном,  при призначенні їй покарання за ч. 3 ст.185 КК України суд не повною мірою врахував обставини вчиненого нею злочину та дані про її особу, що істотно знижують ступінь тяжкості скоєного. Зі справи видно, що участь ОСОБА_1 у вчиненому злочині є незначною, вона є інвалідом ІІ-ї групи з дитинства, а з 20.02.2004 року - інвалідом ІІІ-ї групи (а.с.258), страждає розумовою відсталістю (дебільність) (а.с. 262), має на утриманні неповнолітню дитину та складні матеріальні умови. Погіршений стан здоров”я вимагає лікування у спеціалізованих закладах.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне судові рішення щодо ОСОБА_1  змінити. Застосувати ст.75 КК України і звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Луганської області задовольнити.

Вирок Кіровського міського суду Луганської області від 6 травня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 15 липня 2005 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженою за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов”язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з”являтися у ці органи для реєстрації.

ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

Судді:

Кравченко К.Т.                              Жук В.Г.                     Мороз М.А.