У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 16 листопада 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Мар¢їнського районного суду Донецької області від 23 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1

         Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2

Мар¢їнського району Донецької області,

судимості не має,

         засуджено за ч.1 ст.122 КК України на два роки позбавлення волі.

         На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.

         Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки періодично зявлятися в орган кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

За ч.1 ст.296 КК України ОСОБА_1 виправдано.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 500 грн.

         В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

Як визнав суд, 24 червня 2005 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_1, біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_3, що розташований на АДРЕСА_1, під час сварки на грунті особистих неприязних стосунків, завдав удар кулаком в обличчя ОСОБА_2, заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Не оспорюючи доведеність винності засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, вважає, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_1 за ч.1 ст.296 КК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів  не знаходить підстав для його задоволення.

         Висновок суду першої інстанції щодо доведеності винності  ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, за обставин вказаних у вироку, ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів, є правильним і у поданні не оспорюється.

         Покарання ОСОБА_1 призначено із дотриманням вимог ст.65 КК України.

Доводи, наведені у касаційному поданні про те, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_1 у вчиненні хуліганства, були предметом перевірки і не знайшли підтвердження у справі.

Обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, є вчинення хуліганства з мотивів явної неповаги до суспільства.

Зі справи вбачається, що ОСОБА_1, 24 червня 2005 року, зустрівши у магазині ІНФОРМАЦІЯ_3 потерпілого, згадав про конфлікт, який відбувся між ним та потерпілим у травні 2005 року. Тоді, на грунті особистих неприязних стосунків, у нього виник умисел на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

За таких обставин, вважати, що ОСОБА_1, завдаючи удар потерпілому,  діяв з хуліганських мотивів, немає підстав.

Обґрунтовуючи своє рішення щодо виправдання ОСОБА_1 у вчиненні хуліганства, суд підставно послався на показання засудженого, потерпілого та свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на дані, що є у протоколах огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, висновку судово-медичної експертизи, яким дав належну оцінку та поклав в основу вироку в частині виправдання засудженого. Рішення місцевого суду є умотивованим та переконливим.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.

Підстав для задоволення касаційного подання прокурора, а також для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених  у ст.384 КПК України, не вбачається.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

У задоволенні касаційного подання прокурору, який брав участь у розгляді справу судом першої інстанції, відмовити.

                                              Судді:

 Кравченко К.Т.                               Заголдний В.В.                 Лавренюк М.Ю.