У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Кравченка К.Т. |
|
суддів |
Лавренюка М.Ю., Заголдного В.В. |
|
|
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 7 квітня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше неодноразово судимого,
останній раз 05.02.2001р. Суворовським
районним судом м. Херсона за ст. 229-6 ч. 2
КК України на 3 роки позбавлення волі, -
засуджено:
- за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно визначено 4 роки позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 31 травня 2005 року апеляційне провадження щодо ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відкликанням апеляційного подання прокурором.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 5 січня 2004 року, приблизно о 20 годині, на розі АДРЕСА_1, повторно таємно викрав дві кришки люків телефонних колодязів на суму 924 грн. 54 коп.
У ніч з 22 на 23 січня 2004 року, ОСОБА_1 проник у сарай, розташований АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав майно ОСОБА_2 на суму 600 грн.
2 грудня 2004 року, у невстановлений час, ОСОБА_1 на розі АДРЕСА_3, повторно таємно викрав три кришки люків телефонних колодязів на суму 3349 грн. 36 коп.
20 січня 2005 року, приблизно о 8 годині, на АДРЕСА_4, ОСОБА_1 незаконно придбав (знайшов) кастет, який незаконно носив при собі.
Того ж дня, о 9 годині, поблизу АДРЕСА_5, ОСОБА_1 у невстановленої слідством особи, незаконно придбав шприц з ацетильованим опієм у кількості 0,112гр, який незаконно зберігав при собі без мети збуту.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що крадіжок не вчиняв, а показання, в яких він визнав себе винним, давав під тиском працівників міліції, при цьому не оспорює обгрунтованості його засудження за ст.ст. 263 ч. 2 та 309 ч. 1 КК України. Конкретне прохання засудженого у скарзі не зазначено.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, грунтуються на зібраних по справі доказах, зокрема показаннях самого засудженого, який під час досудового та судового слідства повністю визнавав свою вину та давав детальні показання про обставини вчинення ним злочинів, внаслідок чого докази в судовому засіданні досліджувалися в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України.
Твердження у касаційній скарзі ОСОБА_1 про те, що злочини, передбачені ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України він не вчиняв суперечать сукупності зібраних у справі доказів. Посилання у скарзі на наявність алібі спростовуються матеріалами справи.
Дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання ОСОБА_1 призначено з додержанням ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, особи винного та обставини, яка пом'якшує покарання.
Посилання засудженого на застосування щодо нього недозволених методів ведення слідства не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону України не виявлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
С у д д і :
Кравченко К.Т. Лавренюк М.Ю. Заголдний В.В.