У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 23 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на постанову Лозовського міськрайонного суду Харківської області від 6 червня 2006 року.

         Постановою суду

                            ОСОБА_1,

                            ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                            уродженця та жителя м. Лозова

Харківської області, судимості не має,

         за вчинення суспільно-небезпечного діяння, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.185 КК України, передано під нагляд матері -ОСОБА_2.

         Як визнав суд, неповнолітній ОСОБА_1, 29 серпня 2005 року, приблизно о 20-й годині, за попередньою змовою із неповнолітніми ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і        ОСОБА_7, проникли у будинок ОСОБА_8, що на                          АДРЕСА_1 у м. Лозова Харківської області, звідки таємно викрали майно потерпілого на загальну суму 907 грн. 

В апеляційній інстанції постанова щодо ОСОБА_1 не переглядалася.

         У касаційному поданні прокурор просить постанову  скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію суспільно-небезпечних дій ОСОБА_1, прокурор вважає, що суд неправильно застосував кримінальний закон, оскільки не установив тривалість заходу виховного характеру, який застосовано до ОСОБА_1

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення та внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.

         Доводи прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні ОСОБА_1 заходу виховного характеру, оскільки суд не встановив строк дії такого заходу, не можна визнати підставними.

         Як убачається зі справи місцевий суд, розглядаючи справу щодо ОСОБА_1 та інших 6 липня 2006 року, належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов обґрунтованого висновку щодо застосування до ОСОБА_1 примусових заходів виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд матері.

         Правильно визначивши захід виховного характеру, суд у постанові не вказав на який строк застосовується обраний захід.

         Розглянувши повідомлення Лозівського міжрайонного прокурора, суд відповідно до вимог ст.ст.409, 411 КПК України, у судовому засіданні з участю прокурора усунув неповноту попереднього судового рішення і встановив річний строк дії примусових заходів виховного характеру (а/с 183 т.5).

         З огляду на наведене, колегія суддів не може погодитися із доводами, наведеними у касаційному поданні прокурора, і тому не вбачає підстав для їх задоволення і для призначення справи до касаційного розгляду із повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України.

         Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

         у задоволенні касаційного подання першому заступнику прокурора Харківської області - відмовити.

Судді:

Кравченко К.Т.                         Жук В.Г.                          Селівон О.Ф.