У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Cудової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула   у   судовому   засіданні  у  м. Києві    30   листопада 2006  року

кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 червня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2005 року.

Вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 червня 2005 року 

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця смт. ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 щодо якого судові рішення не оскаржені, на них не подано подання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_3 5156 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 50000грн. на відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені злочину за таких обставин.

31 жовтня 2004 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на вулиці біля кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. ІНФОРМАЦІЯ_2, з мотивів ревнощів затіяв сварку з ОСОБА_4, яка переросла в бійку, під час якої в парку, що знаходиться за автобусною зупинкою в смт. ІНФОРМАЦІЯ_2, спільно з ОСОБА_2 умисно нанесли не менше шістнадцяти ударів кулаками рук та взутими ногами в різні частини тіла ОСОБА_4, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження.

Після цього ОСОБА_1, діючи самостійно, без попередньої змови з ОСОБА_2, умисно,  з метою вбивства ОСОБА_4, наніс останньому будівельним каменем вагою 13кг один удар в голову, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_4 помер на місці події.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області від 10 листопада 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що справа проти нього сфабрикована, його вина у вчиненні злочину не доведена, також вказує на те, що на досудовому слідстві він себе обмовив внаслідок незаконних дій з боку працівників міліції. Посилається також на неправильне застосування кримінального закону, внаслідок чого його дії неправильно кваліфіковано.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що підстав для призначення справи до розгляду в касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції всебічно та повно дослідив зібрані по справі докази, у тому числі і ті, на які містяться посилання у касаційній скарзі, та дав їм належну оцінку в їх сукупності, і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Вина ОСОБА_1 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_4 підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав належну оцінку.

З показів ОСОБА_1 на досудовому слідстві вбачається, що саме він наніс потерпілому ОСОБА_4 удар каменем в голову. Ці обставини підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

За висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження, які утворилися від дії твердого тупого предмета з обмеженою чи переважаючою контактуючою поверхнею, яким є камінь, представлений на експертизу, і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Посилання засудженого  ОСОБА_1 на те, що його вина у вчиненні злочину не доведена і що на досудовому слідстві він себе обмовив внаслідок незаконних дій з боку працівників міліції, є аналогічними за їх змістом твердженням ОСОБА_1 у судовому засіданні, які перевірялися як судом першої, так і апеляційної інстанцій, і не знайшли свого підтвердження.

Твердження засудженого про те, що досудове та судове слідство було проведено неповно, не відповідають матеріалам справи, оскільки всі обставини справи досліджені повно.

Доводи наведені у касаційній скарзі, аналогічні за змістом доводам апеляції, які були ретельно перевірені апеляційним судом і в ухвалі наведені докладні та мотивовані підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам справи.

Згідно зі встановленими у справі фактичними обставинами, матеріальний закон судом застосовано правильно.

Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б вплинули на законність і обґрунтованість судових рішень, у справі не виявлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з наведеного, підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1 - відмовити.

С у д д і :

Кравченко К.Т.                               Жук В.Г.                               Мороз М.А.