У Х В А Л А

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      

       22 листопада 2006 року                                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства (далі - ДП) “Вінницький завод “Кристал” про укладення трудового договору та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ДП “Вінницький завод “Кристал” на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 червня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2002 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказував, що керівництво заводу “Кристал” не розглянуло належним чином його заяву про прийняття на роботу на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1, а також це питання не було вирішено комісією з трудових спорів. Вважаючи, що така бездіяльність порушує його права, а також посилаючись на те, що на заводі “Кристал” є вільні посади гранувальників, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати відповідача укласти з ним трудовий договір і стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 червня 2002 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. ДП “Вінницький завод “Кристал” зобов'язано укласти з позивачем трудовий договір, прийнявши його на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 з 4 вересня 2001 року. Постановлено стягнути з відповідача на користь  ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 3416 грн. Рішення суду допущено до негайного виконання.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2002 року апеляційну скаргу відповідача відхилено, а рішення місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ДП “Вінницький завод “Кристал”, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду й ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд  перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 338 ЦПК України передбачено підстави для скасування судових рішень і передачі справи на новий розгляд, у тому числі порушення або неправильне застосування норм процесуального права, за умови, що це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Під час касаційного розгляду виявлено порушення судами норм процесуального права, що вплинули на правильність висновків, викладених у судових рішеннях.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 1 постанови від 29 грудня 1976 року №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 202-1 ЦПК України (1963 року) визначено, що при ухваленні рішення суд з'ясовує питання щодо наявності обставин (фактів), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, а також якими доказами вони підтверджуються. У порушення вказаної норми рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду не містять належної аргументації мотивів їх прийняття та підтвердження відповідними доказами.

Місцевий суду, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, та апеляційний суд, залишаючи рішення суду без зміни, виходили з того, що позивачу було незаконно відмовлено в прийнятті на роботу на підприємство на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 й укладенні відповідного контракту, а його заяви з цього приводу залишено без реагування.

Проте з такими висновками суду погодитися неможливо, оскільки вони зроблені без належної перевірки того, чи подавалась позивачем заява про прийняття на роботу, яка була залишена без відповідного реагування відповідачем.

Судом не перевірено, чи дійсно ОСОБА_1 на момент ухвалення судового рішення про укладення з позивачем контракту виконував роботи по огранювання ступінчатих форм огранки на іншому підприємстві - ТОВ “Фірма “Карат-Б” (а.с.66), що свідчить про те, що під час вимушеного прогулу позивач отримував заробітну плату за виконану роботу за трудовою угодою на підприємстві ТОВ “Фірма “Карат-Б”. Зазначене впливає на висновок суду про перебування заявника без роботи та нарахування йому відповідного розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу й стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 3416 грн.

Ураховуючи зазначене, суду необхідно перевірити вказані факти для виявлення достатніх підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки без перевірки зазначених фактів ухвалені судові рішення законними й обґрунтованими бути не можуть.

У зв'язку з викладеним судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу державного підприємства “Вінницький завод “Кристал” задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 червня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2002 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                               М.Г.Пінчук

Судді:                                                                          М.В.Патрюк

                                                                                    Ю.В.Прокопчук

                                                                                    М.П.Пшонка

                                                                                    Ю.Г.Тітов