Справа № 22ц/1290/6056/12
Провадження № 22ц/1290/6056/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2013 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого - Пригорнєвої Л.І.
суддів - Маляренко І.Б., Яресько А.В.
за участю секретаря - Ільченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представників позивачки ОСОБА_3 ,на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 жовтня 2012 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним ,-
ВСТАНОВИЛА :
27.10.2010 р. позивачка звернулася до відповідача з позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири ,яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, недійсним ,посилаючись на те, що вона помилково вважала, що підписує документи, за якими ОСОБА_5 буде її утримувати ,що вона ніколи не продавала квартиру за таку низьку ціну, яка зазначена у договорі купівлі-продажу квартири.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 жовтня 2012 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним було відмовлено.
В апеляційній скарзі представники позивачки не згодні з рішенням суду, вважають його таким, що не відповідає вимогам закону, просять скасувати та позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судова колегія вважає, що уданому випадку рішення суду відповідає вказаним вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.12.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу квартири, згідно якого ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_4 прийняла у власність квартиру ,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язалась сплатити за неї обумовлену грошову суму, що ОСОБА_4 ,відповідно до ії заяви, завіреної нотаріусом ОСОБА_6 , не заперечувала проти проживання ОСОБА_3 в цій квартирі до приїзду її доньки.
Судом також було встановлено, що ОСОБА_3 продала свою квартиру за власною волею , що було підтверджено приватним нотаріусом ОСОБА_6 ,яка пояснювала, що при підписанні договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_3 повністю розуміла, що вона підписує договір купівлі - продажу квартири.
З матеріалів справи також вбачається ,що допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки підтвердили волевиявлення ОСОБА_3 саме на продаж квартири.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Доводи представників позивачки, що вона бажала укласти договір довічного утримання не знайшли свого підтвердження при розгляді справи судом першої інстанції.
Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і доводи про те, що
волевиявлення позивачки не було вільним і не відповідало її внутрішній волі та позивачка помилилася щодо обставин, які мають істотне значення.
Стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням у момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину - зміст правочину не може суперечити ЦК України , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності ; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом ; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним ; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Тобто правочин є недійсним, якщо він укладений із порушенням вимог закону, що з матеріалів справи не вбачається.
Отже, договір купівлі-продажу було укладено відповідно до вимог діючого законодавства і при його укладенні не були порушені права позивачки .
У зв'язку із наведеним підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним з урахуванням положення частини першої статті 215 ЦК України у суду першої інстанції не було.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано не знайшов підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5, то в цій частині суд правильно прийшов до висновку про відмову в їх задоволенні в зв'язку з тим, що останній не є стороною оспорюваного правочину (договору купівлі-продажу квартири), а тому є неналежним відповідачем по справі .
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування або зміни рішення суду не вбачається.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303,307,308, 313,314,315 ЦПК України судова колегія ,-
У Х В АЛ И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представників позивачки ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 жовтня 2012 р. - залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після проголошення
Головуючий :
Судді :