Справа № 2-150/13 Головуючий у І інстанції Скарлат О.І.
Провадження № 22-ц/780/1582/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.
Категорія 26 18.03.2013
УХВАЛА
Іменем України
07 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Даценко Л.М., Панасюка С.П.
при секретарі Клименко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
встановила:
У вересні 2012 року позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 10.07.2009 року вона на прохання відповідачки уклала договір з Повним товариством «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» під заставу своєї квартири АДРЕСА_4 і отримала гроші в сумі 150000 грн. За попередньою усною домовленістю з відповідачкою позивачка взяла на свої потреби 25000 грн., 10000 грн. вони домовились витратити на оплату всіх комісійних витрат, а решту 115000 грн. взяла відповідачка для розвитку власного бізнесу. Вони домовились, що відповідачка буде сплачувати кошти за користування кредитом у розмірі 8000 грн. щомісячно. Однак через деякий час відповідачка припинила сплачувати кошти та, враховуючи те, що кредитна лінія була відкрита на суму 200000 грн., вони вирішили взяти додатково 20000 грн. для погашення заборгованості за нарахованими штрафними санкціями. 25.11.2009 року відповідачка уклала договір поруки з ВАТ «Астра Банк», згідно умов якого у банку позичила 105000 грн. під заставу квартири АДРЕСА_2, яка належить позивачці. Ці кошти вона повинна була сплатити на погашення кредиту за договором від 10.07.2009 року, однак не сплатила. Після того для погашення заборгованості перед Повним товариством «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» позивачка змушена була перекредитувати свою квартиру АДРЕСА_4 в банку «Євробанк», який надав їй кредит на суму 280000 грн. З отриманих грошей від банку «Євробанк» вона повністю розрахувалася за користування кредитом з Повним товариством «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія».
Зважаючи на те, що їй були заподіяні збитки з вини відповідачки в розмірі 368000 грн., які вона повинна повернути банку "Євробанк", вважає, що саме з відповідачки необхідно стягнути завдані їй збитки за порушення взятих зобов'язань.
Позивачка вважає, що відповідачка повинна погасити заборгованість за користування кредитом з урахуванням штрафних санкцій, оскільки саме вона брала гроші під заставу її квартир, відповідно до їх домовленостей, свої зобов'язання відповідачка не виконала, а тому просить суд стягнути з відповідачки на її користь грошові кошти в розмірі 368000 грн. Позов пред'явила з підстав, передбачених ст. ст. 509, 526, 536, 611 ЦК України.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
У апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позовні вимоги є необгрунтованими, позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів того, що між сторонами були домовленості про те, що відповідачка брала на себе зобов'язання сплачувати кредитні кошти по кредитному договору, також докази того, що позивачка сплачувала кошти за виконання взятих на себе зобов'язань. Крім того, суд не встановив порушення прав позивачки, оскільки відповідачка не є стороною кредитного договору, за умовами якого на думку позивачки у неї виникла заборгованість по сплаті коштів за кредитним договором та процентів перед ПАТ КБ «Євробанк».
Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що 10 липня 2009 року між ОСОБА_2 (позичальник) та Повним товариством «Ломбард «Альянс автоіпотечних кредиторів Стецков та компанія» (кредитодавець) укладено договір № 1, згідно умов якого кредитодавець зобов'язався відкрити позичальникові відкличну кредитну лінію у гривнях та надати кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 10.07.2009 року по 05.01.2010 року. Ліміт кредитної лінії складає 200000 грн. Строк погашення кредиту 05 січня 2010 року. Згідно п. 1.3 договору забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає іпотека, предметом якої є однокімнатна квартира АДРЕСА_4, яка належить позичальнику.
Встановлено, що 25 листопада 2009 року між ВАТ «Астра Банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 105000 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти та проценти згідно графіку платежу не пізніше 25.11.2014 року. У забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань 25.11.2009 року між ВАТ «Астра Банк», ОСОБА_3 (позичальник) та ОСОБА_5 (поручитель) укладено договір поруки (а.с.10-11).
Встановлено, що 11.08.2011 року між ПАТ Комерційний банк «Євробанк» та ОСОБА_5 (позичальник) укладено кредитний договір № Н 310, згідно умов якого банк надає позичальнику грошові кошти на суму 46000 доларів США з кінцевим строком погашення повної суми кредиту 10.08.2012 року.
У забезпечення виконання зобов'язань за даним договором між ПАТ Комерційний банк «Євробанк» та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки від 11.08.2011 року, згідно умов якого іпотекодавець передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_4.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Встановлено, що позивачка не надала суду доказів того, що у неї виникла заборгованість за кредитним договором, укладеним від 11.08.2011 року між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Євробанк».
Судом вірно встановлено, що позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів того, що у позивачки та відповідачки були домовленості проте, що відповідачка брала на себе зобов'язання сплачувати кредитні кошти по даному договору, також докази того, що позивачка сплачувала кошти за виконання взятих на себе зобов'язань.
Крім того, судом не встановлено порушення відповідачкою прав позивачки, оскільки сторони в даній справі не є сторонами кредитного договору від 11.08.2011 року, за умовами якого, на думку позивачки, у неї виникла заборгованість по сплаті коштів за кредитним договором та процентів перед ПАТ КБ «Євробанк».
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскільки кредитний договір був укладений між ПАТ КБ «Євробанк» та ОСОБА_5, відповідачка не є стороною договору, а відтак не брала на себе будь-яких зобов'язань по виконанню даного договору.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 січня 2013 року відповідає обставинам справи, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, ЦПК України, колегія судів,
ухвалила:
Апеляційну ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді