У Х В А Л А

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      

        18 жовтня 2006 року                                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 1996 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому вказувала на те, що в листопаді 1994 року ОСОБА_2 позичив у неї 1000 доларів США, які своєчасно не повернув. У зв'язку з цим просила стягнути з відповідача на свою користь суму, еквівалентну 1000 доларів США, та 3% річних починаючи з 4 лютого 1995 року.

У березні 1997 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання договору позики частково недійсним.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від           1 листопада 2002 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки 6382 грн. боргу та державне мито.

Ухвалою цього ж суду від 1 листопада 2002 року зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 березня 2003 року апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково: рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми боргу змінено, постановлено стягнути зі ОСОБА_2 560 доларів США та 752 грн. 17 коп. річних.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд  перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 338 ЦПК України передбачено підстави для скасування судових рішень й передачі справи на новий розгляд, серед яких є порушення або неправильне застосування норм процесуального права, в разі, якщо такі порушення призвели до неправильного вирішення справи.

Таких підстав під час касаційного провадження в справі виявлено не було.

Згідно статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а правильне по суті і справедливе рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від             1 листопада 2002 року змінене ухвалою апеляційного суду Київської області від              20 березня 2003 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                  М.Г.Пінчук

Судді:                                                                            М.П.Пшонка

                                                                                       Ю.Г.Тітов

                                                                                       М.В.Патрюк

                                                                           П.В.Панталієнко