Справа № 22Ц-2947/ 2006                                                               Головуючий :

у інстанції   Юзефович І.О. Доповідач:     Галан Н М

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«16» листопада2006р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Луганської області в складі:

Головуючого          Галан Н.М.

суддів:                              Відєнєєвої О.П., Коротенко Є.В.

за участю секретаря -   Москаленко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 серпня 2006р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваємим рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Зменьшено розмір аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 1990р.н., з 1/4 на 1/6 частку всіх видів заробітку.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, мотивуючи тим, що судом допущено порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Згідно зі ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Ст. 60 ЦПК України передбачено,що кожна сторона повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази надаються сторонами та іншими особами, які приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі та по яким у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, виник спір.

В порушення вказаних норм закону, позивач не надав суду доказів, які б підтвердили його позовні вимоги.

Постановою суду від 24 грудня 1990року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3н у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку.

Рішення набрало законної сили, ОСОБА_2 не оскаржувалося.

21.04.2006р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом на тих підставах, що він сплачує аліментні платежі ще на сина ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 згідно досягнутої з нею угодою у розмірі 1/6 частини заробітку., а це складає 42% його заробітка, що перевищує 1/3 частину утримань на двох дітей.

Зважаючи на вказані підстави, суд. задовольнив вимоги ОСОБА_2. Однак,  ОСОБА_2  не  навів  суду доказів,  які     б  підтвердили  зміну матеріального становища позивача з часу прийняття рішення про стягнення з нього аліментів на утримання   син, а також   не дав доказів того, що він не мешкає з другою сім'єю, а тому змушений виплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_5..

Позивач надав суду ухвалу Совєтського району М.Волгоград РФ від 14.12.2005року про затвердження мирової угоди між ним та ОСОБА_4 про сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_5, тобто він добровільно вирішив сплачувати по 1/6 частині свого заробітку.

Колегія суддів  вважає, що  підстави,  наведені позивачем не є поважними для зменшення розміру аліментів.   .

Ст.309 ЦПК України передбачено, якщо висновки суду не відповідають обставинам справи, якщо обставини, які мають значення для справи, які суд вважав доведеними, недоведені, то рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.303, 304, 307, 309,316,317 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 серпня 2006року скасувати, постановити нове рішення, яким ТОСОБА_2 відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржено в продовж 2х місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.