Справа № 22ц-2565/ 2006                                          Головуючий у 1 інстанції

Зінченко Л.М. Доповідач:   Галан Н.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2006року               Колегія суддів судової палати по цивільних

справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого:          Галан Н.М.

суддів:                      Відєнєєвої О.П., Коротенко Є.В.

при секретарі:         Москаленко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стахановського міського суду  Луганської області від 04 липня 2006року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення в квартиру

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням суду, яке оскаржується, позовні вимоги ОСОБА_2. задоволено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заявлених ним вимог, задовольнивши її позовні вимоги, мотивуючи тим, що суд невірно дав оцінку наданим по справі доказам.

Заслухавши доповідача, пояснення з"явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, обсудивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних причин.

Як вірно було встановлено у суді 1 інстанції, сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 1986 року. Спірна квартирі є державною. Відповідач вселилася у спірну квартиру на правах члена сім"ї наймача та постійно проживає у спірній квартирі.

Згідно до ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які приймають участь у справі, мають рівні права по наданню доказів, їх дослідженню та доказуванню перед судом у їхній переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

От же, позивачка повинна була довести ті обставини, на які вона посилається у своєму позові. Однак, позивачка не надала суду доказів, які б підтвердили її позов та заперечення на позов ОСОБА_2.

Ст 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як це передбачено ст.60 ЦПК України.

Однак, позивачка не надала суду доказів того, що відповідач втратив право на спірне житло.

Суд 1 інстанції вірно застосував норми ст.64 ЖК України, якою передбачено, що особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім"ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім"ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім"ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Позивачка не надала суду доказів, які б довели ті обставини, на підставі яких відповідач втратив право на користування спірною квартирою.

Тимчасова відсутність відповідача у спірній квартирі не можна вважати підставою для позбавлення його права користування квартирою, бо відповідач фактично весь час з 1986року мешкає у спірній квартирі, що доведено ним у судовому засіданні.

Зважаючи на наведене судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги не має.

Рішення суду 1 інстанції відповідає вимогам ст.213-215 ЦПК України.

Керуючись ст. 209,303,304,307,308 ЦПК України,судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 04 липня 2006року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в продовж 2-х місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.