ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 

 справа№1-53/2007

11 червня 2007 року              Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                          Зверхановської Л,  Д,

при секретарі                          Стеців Н. Р,

з участю прокурора               Сеньківа О.Я .

і адвоката                                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Золочеві справу про

обвинуваченняОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  уродженця с

Сасів Золочівського району Львівської області,  жителя с Золочівка Золочівського району

Львівської області,  громадянина України,  українця,  безпартійного,  непрацюючого,  з

неповною середньою освітою,     неодруженого,    раніше    судимого  18.11.2002 року

Золочівським районним судом Львівської області по  ст.  185 ч.2, 3,  304 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з застосуванням  ст. 75 КК України із іспитовим строком 3 роки ,  8.04.2003 року цим же судом по  ст.   ст. 185 ч.3,  70 ч. 4 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі,  7.08.2006 року тим же судом по  ст.  395 КК України на 4 місяці арешту,  невійськовозобов'язаного,

по  ст.  186 ч.2 КК України,

встановив:

 15 січня 2007 року о 19 годині ОСОБА_2 ,  який раніше був суджений за крадіжки чужої власності,  перебуваючи у нетверезому стані ,  в приміщенні недіючої котельні меблевої фабрики,  що знаходиться по вул.  Кривоноса, 3 в м.  Золочеві Львівської області,  відкрито,  повторно викрав з кишені ОСОБА_3 гаманець вартістю 10 грн.,  в якому знаходилось 650 грн.,  належних  ОСОБА_3

Підсудний винність свою визнав повністю,  від дачі пояснень в судовому засіданні відмовився,  а на досудовому слідстві,  будучи допитаним в якості обвинуваченого,  пояснив,  що 15.01. 2007 року він,  перебуваючи у нетверезому стані,  прийшов у котельню,  яка не діє і в якій живе його знайома ОСОБА_4. В той час там були ОСОБА_4 та ОСОБА_3,  який лежав на тахті. Він заколядував і ОСОБА_3 дав гроші Зої,  щоб вона купила горілки і закуску. Коли вони випили,  то він ліг біля ОСОБА_3а на тахту і,  витягнувши з його кишені портмоне,  почав тікати. ОСОБА_3 кричав до нього: " Стій,  що ти зробив!". Він,  нічого не відповівши,  втік . Неподалік від стоянки таксі він викинув портмоне у смітник,  витягнувши з нього 650 грн. Коли йшов додому,  то зустрів свого знайомого ОСОБА_5,  з яким пішов у центр міста,  де купив пляшку горілки,  яку розпив з ОСОБА_5

Крім власного визнання,  вина підсудного стверджується показами потерпілого,  свідків та іншими доказами,  зібраними органами досудового слідства,  правдивість та об'єктивність яких підсудним не оспорюються.

Оцінивши зібрані по справі докази,  суд вважає,  що вина підсудного доведена повністю.

Оскільки ОСОБА_2скоїв відкрите викрадення чужої власності повторно,  то його дії вірно кваліфіковано по  ст. 186 ч.2 КК України.

При обранні покарання підсудному суд враховує тяжкість скоєного ним злочину та особу винного,  який вину свою визнав і щиро розкаюється у вчиненому,  виявляє ознаки розумового недорозвитку - олігофренії в степені помірно вираженої дебільності з емоційно-вольовими порушеннями,  і в період скоєння інкримінованих йому дій хоч і міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними,  але не в повній мірі.

Однак,  враховуючи те,  що ОСОБА_2 раніше неодноразово суджений,  знову скоїв тяжкий злочин,    вчинив його,  перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння,  а тому   суд

вважає,  що його виправлення і перевиховання не можливі без ізоляції від суспільства і йому доцільно обрати покарання у вигляді позбавлення волі.

Керуючись  ст.   ст.  323,  324 КПК України,  суд

засудив:

ОСОБА_2по  ст. 186 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 11.06.2007 року .

Міру запобіжного заходу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою. Взяти ОСОБА_2 під варту із залу судових засідань.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня його проголошення,  а засудженим - в той же строк з дня вручення йому копії вироку.