ВИРОК ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

  справа№1-43/2007

29 травня 2007 року     Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                 Зверхановської Л,  Д,

при секретарі                             Стеців Н. Р,

з участю прокурора                   Волинця В.Е .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Золочеві справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженця і жителя АДРЕСА_1,  громадянина України,  українця,  б/п,  з середньою освітою,  одруженого,  пенсіонера ,  невійськовозобов'язаного,  раніше не судимого,

по  ст.  ст. 203 ч.1,  15 ч.2. 369 ч.1 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 займався господарською діяльністю,  щодо якої є спеціальна заборона,  встановлена законом.

Так,  ОСОБА_1 в своєму житловому будинку по АДРЕСА_1,  в якому він живе,  в 2006 році - січні 2007 року незаконно виготовив і зберігав з метою збуту 34, 250 л самогону і 120 л самогонної закваски для виготовлення самогону,  з яких 25.01.2007 року там же 1 л самогону збув за 10 грн. ОСОБА_2 ,  а все решта було у нього в той же день вилучено працівниками міліції.

Крім того,  25.01.2007 року ОСОБА_1 в приміщенні Глинянського відділення міліції ,  яке знаходиться по вул.  Шептицького, 6 в м.  Глиняни Золочівського району Львівської області,  намагався дати хабар в розмірі 500 грн. дільничному інспектору Золочівського РВ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_8. за неоформления документів по факту незаконного виготовлення і торгівлі самогоном,  проте не довів свого умислу до кінця з причин,  які не залежали від його волі,  так як ОСОБА_8 відмовився   взяти хабар.

Підсудний винність свою в частині обвинувачення по  ст. 203 ч. 1 КК України визнав повністю,  а по  ст.  ст. 15 ч.2, 369 ч.1 КК України вини своєї не визнав і пояснив,  що в частині обвинувачення по  ст. 203 ч.1 КК України він відмовляється від дачі пояснень в судовому засіданні,  підтримує свої пояснення на досудовому слідстві.

Щодо обвинувачення по  ст.  ст. 15 ч.2, 369 ч.1 КК України ОСОБА_1пояснив,  що він хабаря ОСОБА_8у не намагався дати,  а хотів передати йому 500 грн. для сплати штрафу за незаконне виготовлення і продаж самогону.

Крім власного визнання своєї вини підсудним по  ст.  203 ч. 1 КК України,  його вина в цій частині обвинуваченння стверджується його показами в якості обвинуваченого про те,  що він дійсно виготовляв самогон,  щоб продавати його ,  так як ніде не працював,  знаходився у важкому матеріальному положенні. 25.01.2007 року у нього вдома виготовлені ним самогон та самогонну закваску вилучили працівники міліції,  а також показами свідків ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_7 та іншими доказами,  зібраними органами досудового слідства,  правдивість та достовірність яких ОСОБА_1не оспорюються.

Хоча підсудний не визнав своєї вини в частині замаху на дачу хабаря,  його вина в цій частині обвинувачення стверджується показами свідків та іншими доказами.

З протоколу огляду місця події від 25.01.2007 року вбачається,  що в службовому кабінеті опорного пункту міліції в м.  Глиняни Золочівського району у ОСОБА_1вилучено 500 грн.,  які він намагався дати ДІМ Золочівського РВ УМВСУ ОСОБА_8. за неоформления документів по факту незаконної торгівлі ним самогоном. (а.с.  11-12).

В процесі відтворення обстановки і обставин події 12.02.2007 року ОСОБА_1ь розказав і показав ,     яким чином він пропонував ОСОБА_8. 500 грн. як винагороду,   

щоб той  не  притягував  його до  кримінальної відповідальності  за  виробництво  та реалізацію самогону,     що стверджується відповідним протоколом та фототаблицею до нього (а.с.    74-79).

Вина підсудного стверджується також протоколом огляду речових доказів / а с.     50-51/.

Свідок ОСОБА_3 підтвердила,     що 25.01.2007 року вона позичила ОСОБА_1. 400 грн.

Свідок ОСОБА_8 пояснив,     що 25.01.2007 року,     коли після вилучення вдома у ОСОБА_1самогону і сировини та приладів для його виготовлення,     всі приїхали у відділ міліції м.     Глиняни,     то він відбирав пояснення у ОСОБА_1 в одному кабінеті,     а інші працівники Золочівського РВ УМВСУ відбирали пояснення у інших осіб в другому кабінеті. Через деякий час ОСОБА_1попросився вийти,     а коли повернувся,     то протягнув йому згорнуті купюри,     щоб "залагодити все по самогону" . Він відмовився брати ці гроші і в цей час в кабінет зайшов хтось з працівників міліції,     побачив,     що ОСОБА_1відсмикнув руку і запитав,     що тут робиться. Він відповів,     що ОСОБА_1намагався дати йому хабар. ОСОБА_1 запропонували покласти на стіл те,     що він мав у руці. Він поклав на стіл гроші,     яких було 500 грн. Іншим працівникам міліції підсудний також пояснив,     що це гроші,     щоб вирішити питання,     щоб йому нічого не було за зайняття самогоноварінням.   

З показів свідків ОСОБА_4,     ОСОБА_5,     ОСОБА_6,     ОСОБА_7 вбачається,     що коли вони після закінчення оформлення всіх необхідних документів по факту зайняття самогоноварінням ОСОБА_1 ,     збираючись вже їхати у м.     Золочів,     зайшли у кабінет,     в якому ОСОБА_8 відбирав пояснення у ОСОБА_1,     то побачили,     що той стоїть біля столу,     за яким сидів ОСОБА_8,     і протягує йому гроші. Коли вони зайшли,     то підсудний сів на стілець і сховав гроші. На їх запитання,     що відбувається,     ОСОБА_8 відповів,     що ОСОБА_1хотів дати йому гроші,     щоб уникнути відповідальності за виготовлення та збут самогону. Пізніше це ж підтвердив і ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_11пояснила,     що коли вона 25.01.2007 року в приміщенні Глинянського відділення міліції чекала поки звільниться ДІМ ОСОБА_8,     працівники міліції покликали її в кабінет,     в якому знаходились ОСОБА_8 і ОСОБА_1 Підсудному запропонували показати те,    що він сховав у кишеню. ОСОБА_1витягнув гроші,     яких було 500 грн. ,     і пояснив,     що ОСОБА_8 відмовився взяти у нього гроші.

Суд не надає віри показам підсудного про те,     що він давав ОСОБА_8у 500 грн. як сплату штрафу за виготовлення і збут самогону,     так як вони є надуманими,     суперечать зібраним по справі доказам і спрямовані на те,     щоб уникнути кримінальної відповідальності за замах на дачу хабаря.

Оцінивши зібрані по справі докази,     суд вважає,     що вина ОСОБА_1доведена повністю.

Оскільки підсудний займався господарською діяльністю,     щодо якої є спеціальна заборона,     встановлена законом,     то його дії вірно кваліфіковано по     ст.     203 ч. 1 КК України.

Вірною є і кваліфікація його дій по     ст.        ст.    15ч.2,     369 ч.1 КК України ,     оскільки він намагався дати хабар дільничному інспектору Золочівського РВ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_8.,     проте не довів свого умислу до кінця з причин,     які не залежали від його волі,     так як ОСОБА_8 відмовився  взяти хабар.

При обранні покарання підсудному суд враховує тяжкість скоєних ним злочинів та особу винного,     який раніше не судимий,     вину свою у скоєнні одного злочину визнав повністю і розкаюється у вчиненому,     є особою пенсійного віку.

Враховуючи наведене ,     суд вважає,     що ОСОБА_1. доцільно обрати покарання у вигляді штрафу.

При цьому суд вважає,     що до підсудного не можна застосувати додаткову міру покарання,     передбачену санкцією     ст.    203 ч.1 КК України,     так як не є посадовою особою та

не має права на зайняття будь-яким видом господарської діяльності,  застосувавши при цьому  ст. 69 КК України.

Керуючись  ст. ,   ст.  323,  324 КПК України,  суд

засудив:

 ОСОБА_1 по  ст.  203 ч. 1 КК України із застосуванням  ст.  69 КК України на 1700 грн. штрафу без позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю   ,  по  ст.  ст. 15 ч.2, 369 ч.1 КК України на 3400 грн. штрафу.

На підставі  ст. 70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_1. шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим вважати 3400 грн. штрафу без позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю .

Речові докази - 120 л самогонної закваски,  34, 250 л самогону,  скляну банку ємкістю Зл,  чотири бідони ємкістю 40л,  один бідон ємкістю 25л,  46 пляшок ємкістю 0, 5л,  29 пляшок ємкістю 0, 25л,  2 лійки,  пластмасову пляшку,  самогонний аппарат,  100 металевих корків,  які знаходяться в камері збереження речових доказів Золочівського РВ УМВСУ,  знищити.

10 грн. та 500 грн.,  які знаходяться на депозитному рахунку Золочівського РВ УМВСУ у Львівській області,  звернути в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1284, 22 грн. за проведення дослідження і судово-хімічної експертизи в користь НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області.

Міру запобіжного заходу залишити без змін - підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня його проголошення.