Справа № 22ц-2973/2006 Категорія

Головуючий в 1 інст. Шелюта В.М. Доповідач Оробцова Р.І.

Рішення

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 листопада  2006року                                                                             м. Луганськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської

області в    в  складі:

головуючого: Оробцової Р.І.,

суддів:., Мясоєдової С.С. Савченко В.О.

при секретарі Анісімовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю позивача апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 18 серпня 2006 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна спільної сумісної власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що з відповідачкою проживав разом без реєстрації шлюбу однією сім'єю з 6 березня 1995 року, та мешкали за адресою м. Красний Луч, АДРЕСА_1 у будинку, який за спадщиною на праві власності належить відповідачці та її брату.

З серпня 2005р. сторони стали жити окремо, при цьому позивач продовжував мешкати по АДРЕСА_1. Коли він знаходився в відрядженні, то позивачка за його відсутності вивезла з будинку частину майна.

Позивач вважає, що відповідачка вивезла майно, яке є їх сумісною власністю і частину майна яке належить йому на праві власності, тому він звернувся до суду з позовом про розділ майна, яке вважає спільною сумісною власністю, стягнення з відповідачки матеріальної шкоди у виді вартості майна яке належить йому на праві власності, витрат на ремонт будинку, моральної шкоди.

При цьому вартість майна позивач визначив самостійно, виходячи з приблизної вартості на час придбання, або дарування:

пральна машина-автомат «DAEWOO», яку вони купували у 2004 р. в кредит приблизно за 1980 грн., при цьому він зробив перший внесок у сумі приблизно 240-270 грн.; пилосос «Скарлет», вартістю приблизно за 275-280грн.

Також позивач зазначив, що позивачка заволоділа його майном, грошима у сумі 900 грн.

лом золотих жіночих виробів у виді жіночої обручки, сережок, ланцюжка з хрестиком, персня з камінням та персня без каміння, загальною вагою 23 гр., які раніш належали відповідачці і дарувалися йому відповідачкою на дні народження в період 2000-2003 років.

4 шт. комплекти постільної білизни, які подарувала йому мати ще до проживання з відповідачкою, які він оцінює у суму 120 грн.

2шт. нові гумові покришки на автомобіль з камерами, які належали його знайомому ОСОБА_3,    і зберігалися у позивача,

каністра масла «ВАМП», яку купував влітку 2005 р. приблизно за 60 грн. обідній стіл, який він купував у 1992 p., вартість не пам'ятає,

підставка під телевізор яку він купував у 1990 p., вартістю приблизно 250 грн.,кухонний посуд, який складається з 4 шт. каструль різних об'ємів вартістю у 270 грн.

Також позивач вважає, що відповідачка зобов'язана повернути йому гроші, які він у

2003 році вклав у ремонт її квартири за адресою АДРЕСА_1 у сумі 5583

грн., а також відшкодувати завдану моральну шкоду за моральні страждання у сумі 3000

грн.                                           

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 18 серпня 2006 року в задоволені позовних вимог позивачу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати і направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної справи, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково      з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони без реєстрації шлюбу проживали разом однією сім'єю з 6 березня1995 року, та мешкали за адресою м. Красний Луч, АДРЕСА_1 у будинку, який за спадщиною на праві власності належить відповідачці та її брату.

З серпня 2005р. сторони стали жити окремо, при цьому позивач продовжував мешкати по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні встановлено, що позивач не надав доказів наявності майна вказаного в позові, вартість майна позивач визначив самостійно, виходячи з приблизної вартості на час придбання, і доказів того, що він є співвласником майна суду не надав. Не представив суду та не вказав на обставини, які б вказували на обґрунтованість його вимог відносно стягнення коштів витрачених ним на ремонт квартири

Лише відносно пральної машини суд встановив і відзначив це в судовому рішенні, що це майно належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

В судовому засіданні позивачка визнала, що пральна машина є спільною власністю, але вважає, що за пральну машину позивач сплатив лише початковий внесок, а далі кредит вона погашала сама, пилосос вона отримала в дарунок від позивача, проти оцінки вартості цього предмету, вказаної позивачем відповідачка не заперечувала

Відповідно зі ст. 74 Сімейного кодексу України якщо чоловік і жінка проживають однією сім"єю , але не перебувають в шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм. На праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка , які не перебувають у шлюбі між собою поширюються положення глави 8 Сімейного кодексу України.

Відповідно зі ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При таких обставинах, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, в частині скасування рішення про відмову в задоволенні позову про розподіл пральної машини.

Керуючись ст.ст. 307,309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.

Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 18 серпня 2006 року змінити.   Задовольнити позов в частині вимог про розподіл   спільної сумісної власності -пральної машини вартістю 1980 грн. Стягнути   1\4  частину вартості пральної машини з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в сумі 990 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.