УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0601/1974/12 Головуючий у 1-й інст. Брагін В.І.
Категорія 48 Доповідач Григорусь Н. Й.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Григорусь Н.Й.
суддів: Талько О.Б., Зарицької Г.В.,
при секретарі
судового засідання Трохимчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 30 січня 2013 року, -
встановила:
Позивач 06.12.2012 року звернулася в суд із позовною заявою до відповідача, в якій просила ухвалити рішення про стягнення аліментів на трьох неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частини доходів відповідача і до повноліття дочки ОСОБА_4, а потім по 1/3 частині і до повноліття сина ОСОБА_5, а затим змінити розмір аліментів і стягувати по 1/4 частині на утримання ОСОБА_6 і до його повноліття, починаючи з 25.11.2012 року.
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 30 січня 2013 року позов задоволено. Суд стягнув на користь позивача аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частини доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення ними повноліття, вирішив питання судових витрат.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на те, що судом ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати і постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги вона обґрунтовує тим, що рішення суду не носить індивідуальний характер, не відповідає обставинам справи, суд не врахував, що вона просила стягнути аліменти на утримання всіх дітей із визначенням частки кожного, починаючи з дня написання позовної заяви. Крім того, в рішенні неправильно вказано порядок його оскарження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, у межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як видно із матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 9). Від даного шлюбу в них народилося троє дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьком яких є відповідач (а.с. 10-12).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції правильного виходив з того, що діти потребують матеріальної допомоги, належним чином врахував матеріальний та сімейний стан сторін, те, що відповідач є працездатним, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ст. 183 СК України якщо аліменти стягуються на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а потім аліменти стягуються за вирахуванням тієї частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.
Таким чином, суд прийшов до правильного висновку при повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.
Тому, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.
Однак, суд першої інстанції помилково в своєму рішенні не зазначив частку від заробітку (доходу) відповідача після досягнення дітьми повноліття, на що посилається позивач в апеляційній скарзі. В цій частині апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України.
Оскільки аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст. 191 СК України), тому безпідставними є посилання апелянта на ту обставину, що судом необґрунтовано було стягнуто аліменти з 06.12.2012 року (дати звернення до суду), а не з 25.11.2012 року, як зазначено в позовній заяві.
Посилання апелянта на порушення норм процесуального права в частині порядку оскарження рішення суду правового значення для вирішення даного спору не мають, оскільки апелянт своє право на оскарження рішення в апеляційному порядку використав належним чином.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 30 січня 2013 року залишити змінити.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Бровки-1 Андрушівського району Житомирської області (і.н. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 06.12.2012 року і до повноліття ОСОБА_7; а потім з 26.06.2020 року по 1/3 частині і до повноліття ОСОБА_8, а з 07.03.2024 року по 1/6 частині і до повноліття ОСОБА_6.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Судді