202/18567/13-к

№ 1-кп/202/53/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року м. Дніпропетровськ

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Бєсєди Г.В.

при секретарі Марченко М.Г.

за участю прокурора Халілова А.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12012040660000640 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не працюючого, неодруженого, освіта середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 21.04.1998 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 141 КК України до двох років та шести місяців позбавлення волі;

- 12.10.2000 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за

ч. 2 ст. 141, ст. 43 КК України до трьох років позбавлення волі;

- 10.03.2005 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України до двох років позбавлення волі;

- 11.09.2006 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187, ст. 71 КК України до трьох років та одного місяця позбавлення волі;

- 19.06.2009 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України до чотирьох років та трьох місяців позбавлення волі;

- 13.02.2013 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до одного року та одного місяця позбавлення волі;

обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 18.12.2012 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, скориставшись відсутністю контролю осіб, які знаходилися в цей час за вищевказаною адресою, з верхньої панелі пральної машини, що знаходилася у кухні вказаної квартири таємно викрав грошові кошти у розмірі 200 гривень, що належали ОСОБА_2

Крім цього, ОСОБА_1, діючи таємно, з дерев'яного стільця, що знаходився у спальній кімнаті вказаної квартири, шляхом вільного доступу, викрав ноутбук моделі Lenovo IdeaPad B580A, вартістю 3799 гривень, а також цифровий фотоапарат марки Canon, вартістю 1000 гривень, що належали ОСОБА_2 Також ОСОБА_1, діючи таємно, з шухляди шафи, що знаходиться в зальній кімнаті вказаної квартири, викрав грошові кошти у розмірі 100 гривень, що належали ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_1 разом з викраденим зник з місця скоєння злочину, при цьому своїми злочинними діями заподіявши матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 5099 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 був допитаний у судовому засіданні та пояснив, що він визнає себе винним в інкримінованому йому діянні, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України та зазначив, що він 18.12.2012 року знаходився у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, де разом з раніше знайомими розпивав спиртні напої. Спиртні напої вони розпивали на кухні. ОСОБА_2 подзвонила знайома та попросила її забратими дитину з дитячого саду. Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли на балкон палити. Далі він вийшов з кухні в іншу кімнату. Виходячи з кухні, він вкрав 200 гривень, які лежали на пральній машині. Крім цього, з вказаної квартири він викрав ноутбук, фотоапарат та грошову суму в розмірі 100 гривень. Після чого з вказаної квартири з викраденим він уїхав. Ноутбук та фотоапарат він продав, а грошові кошти витратив на власні потреби. Щиро кається.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1. 18 грудня 2012 року вона знаходилась в квартирі з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 У цей час їй подзвонила знайома та попросила забрати дитину з дитячого саду, який знаходиться на ж/м Лівобережний в м. Дніпропетровську, на що вона погодилась. Після чого вона з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вийшла на вулицю та поїхали на ж/м Лівобережний в м. Дніпропетровську. Також пояснила, що ОСОБА_1 назавжди знаходився поряд з нею та ОСОБА_3 Повернувшись додому вона виявила пропажу ноутбука, фотоапарата та грошей в розмірі 300 гривень.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом огляду - квартири АДРЕСА_1 від 18.12.2012 року та фототаблицею до нього; протоколом проведення слідчого експерименту від 10.01.2013 року, фототаблицею та план-схемою до нього, відповідно до якого в ході проведення зазначеної слідчої дії ОСОБА_1, показав місце скоєння злочину, вказав спосіб і обставини вчиненого ним діяння.

Приймаючи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому діяння при обставинах, викладених в обвинувальному акті, враховуючи думку прокурора, потерпілої, положення ч. 3 ст. 349 КПК України, які були учасникам судового провадження роз'ясненні та які вважали недоцільним досліджувати інші докази по кримінальному провадженню, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, судом було визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні та його дії кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, суд враховує відповідно до ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого діяння, а саме те, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Щодо даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує те, що він за місцем реєстрації характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться, не працює, раніше судимий.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене, характер та обставини вчиненого діяння, його наслідки, суд вважає за необхідним призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки його виправлення неможливо без ізоляції від суспільства.

Приймаючі до уваги те, що ОСОБА_1 вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2013 року визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та засуджено до одного року та одного місяця позбавлення волі і до винесення вказаного вироку, ним було вчинено зазначений вище злочин, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами, передбаченими в ч. 4 ст. 70 КК України.

Питання про речові докази в порядку ст. 100 КПК України судом не вирішується, у зв'язку з їх відсутністю.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 був визнаний обвинуваченим ОСОБА_1, факт завдання та сума завданих збитків була підтверджена в ході судового провадження, тому суд вважає цивільний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення призначеним покаранням покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2013 року у виді позбавлення волі строком на один рік та один місяць, остаточно визначивши покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на два роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з особистого зобов'язання на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 18 березня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 5099 (п'ять тисяч дев'яносто дев'ять) гривень.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити ОСОБА_1 та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Г.В. Бєсєда