Справа № 22-8804 \06 Головуючий у 1 інстанції Гладишенко І.В.
Категорія -23 Доповідач Дем*яносов М.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця 27 дня апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Новікової Г.В.
Суддів Санікової О.С.,
Дем*яносова М.В.
При секретарі Стефановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства „ Укренерговугілля" ( далі ДП „ Укренерговугілля" на рішення Кіровського районног суду м.Децька від 17 липня 2006 року в справі за позовом Державного підприємства „ Укренерговугілля „ до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідача, представника позивача, дослідивши в обсязі апеляційної скарги досліджені по справі докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство „ Укренерговугілля „ в апеляційній скарзі оспорює рішення Кіровського районного суду м. Донецтка від 17 липня 2006 року яким було задоволено частково позовні вимоги ДП „ Укренерговугілля" до ОСОБА_1 і стягнуто з останнього на користь позивача в рахунок відшкодування шкоди 1018 грн.ЗЗ коп та судові витрати в розмірі 81 грн. і просить його скасувати та постановити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги вм повному обсязі.
Доводи скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не вірно застосовані норми матеріального права. Вважають, що суду першої інстанції слід було керуватися загальними положеннями ст. 1191 ЦК України і стягнути з відповідача збитки які отримало підприємство від протиправних дій відповідача в повному обсязі, а не в розмірі його середньомісячного заробітку.
Судом першої інстанції при розгляді справи були встановлені фактичні обставини про те, що відповідач ОСОБА_1 дійсно раніше знаходився в трудових правовідносинах з ДП ,. Укренерговугілля" та працював водієм. Він дійсно під час виконання своїх трудових обова*язків 19.10.2004 року скоїв ДТП внаслідок порушення правил дорожнього руху і тим самим с причинив подружжю ОСОБА_2, ОСОБА_3 матеріальну та моральну шкоду в розмірі 15454 грн.34 коп. Вказана сума за рішенням суду була стягнута з позивача.
Відповідно до вимог ст. 132 КЗпП України за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов*язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку.
Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
Встановивши, що відповідач під час спричинення шкоди перебував з позивачем у трудових відносинах прийшов до правильного висновку, що ці правовідносини регулюються трудовим законодавством, а не витікають із загальних підстав відшкодування шкоди і том у обгрунтовано стягнув на користь позивача у відшкодування шкоди в розмірі середньомісячного заробітку відповідача, який складає 1018 грн.ЗЗ коп.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються ї не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстарнції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.
Керуючись ч.1п.1 ст.307, 308, 313, ч.1п.1 ст.314, 315 , 317, 319 ЦПК України , апеляційний суд ,-
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Державного підприємства „ Укренерговугілля" відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 17 липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.