Справа №22ц-2929/2006 p.                     Головуючий у 1 інстанції Устимчук М.Ю.

Категорія 23                                              Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного

суду Київської області в складі:

головуючого - судді Антоненко В.І.,

суддів  Поліщука М.А., Тракало В.В.,

при секретарі     Зозулі Н.С.

розглянула    у відкритому судовому засіданні у м.Києві    матеріали  цивільної справи за

апеляційною скаргою СРЛ „Себгруп-Транс" на рішення Макарівського районного суду

Київської області від 7 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до СРЛ „Себгруп-Транс", третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СРЛ „Себгруп-Транс" про відшкодування 51117 грн. матеріальної, 5000 грн. моральної шкоди та 503 грн. судових витрат.

В позовній заяві зазначив, що 4 вересня 2004 року на 51 км дороги Київ-Чоп з вини водія ОСОБА_2, який внаслідок трудових відносин керував належним відповідачеві автомобілем марки „МАН" та порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху і здійснив наїзд на належний позивачеві автомобіль марки Мерседес", що стояв на узбіччі, позивачеві було заподіяно зазначену в позовній заяві шкоду. Вина водія ОСОБА_2 в порушенні правил    дорожнього    руху    підтверджується протоколом    про    адміністративне правопорушення та постановою Макарівського районного суду Київської області про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення п.121 правил дорожнього руху.

Тому відповідно до вимог ч.1 ст. 1172 ЦК України позивач просив відшкодувати заподіяну йому шкоду з відповідача, як з особи, працівником якої завдано шкоди під час виконання трудових обов"язків.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 7 липня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 35327 грн.50 коп. матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди та 525 грн.50 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

За правилами ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що 4 вересня 2004 року на 51 км дороги Київ-Чоп з вини водія ОСОБА_2, який в силу трудових відносин керував належним відповідачеві автомобілем марки „МАН" та порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, було пошкоджено належний позивачеві автомобіль марки Мерседес", що стояв на узбіччі. Відновлювальна вартість автомобіля становить 51117 грн. Ці обставини стверджуються поясненнями позивача, протоколом про адміністративне правопорушення та постановою Макарівського районного суду Київської області про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення п.121 правил дорожнього руху, висновком автотовароззнавчого дослідження та іншими письмовими доказами, яким суд дав належну правову оцінку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність належного відповідачеві автомобіля була застрахована і страхова компанія частково виплатила позивачеві страхове відшкодування в сумі 16192 грн. 50 коп. За таких обставин суд обгрунтовано стягнув з відповідача як з володільця джерела підвищеної небезпеки та особи, працівник якої заподіяв шкоду, решту невідшкодованої позивачеві матеріальної шкоди в сумі 35327 грн. 50 коп.

Правильним є й висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 2000 грн. При цьому суд обгрунтовано врахував моральні страждання позивача, істотність вимушених змін в його житті в зв"язку з позбавленням можливості користуватися автомобілем тривалий час.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність позивачем розміру заподіяної матеріальної шкоди та факту заподіяння моральної шкоди безпідставні, спростовуються матеріалами справи.

Посилання в скарзі на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права не грунтуються на доказах.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу СРЛ „Себгруп-Транс" відхилити, рішення Макарівського районного суду Київської області від 7 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.