Справа № 22-ц-1395 Головуючий у 1 -й інстанції Ярошенко Т.О.
Категорія 41 Суддя-доповідач Семеній Л.І.
УХВАЛА іменем України
13 листопада 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Рибалки В.Г.,
суддів - Семеній Л.І., Хвостика С.Г.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М., та осіб,які беруть участь у справі-представника відповідача П'яткової О.С розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 жовтня 2007 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Нафтопроммаш" про відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 672 грн.,
встановила:
Зазначеним рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ "Нафтопроммаш" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 300 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 170 грн., а всього 470 грн. без отримання податків та інших обов'язкових платежів, відмовивши в решті позовних вимог.
Вирішене питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення змінити в частині задоволення витрат на правову допомогу в розмірі 170 грн. та постановити ухвалу, якою задовольнити вимоги в цій частині в повному обсязі, стягнувши з ВАТ "Нафтопроммаш" на користь ОСОБА_1 витрати на надання правової допомоги в розмірі 672 грн. В іншій частині рішення залишити без зміни. При цьому зазначає, що суд не провів повного дослідження доказів і не врахував, що ОСОБА_2 фактично дві години витратив на підготовку та написання позовної заяви.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який заперечує проти скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Позивач свої вимоги в частині відшкодування витрат на правову допомогу обгрунтував тим, що в зв'язку з незаконними діями відповідача він змушений був звернутись до фахівця в галузі права ОСОБА_2, що потягло за собою збільшення судових витрат. Для підготовки документів для звернення до суду було витрачено дві години, а також витрачений час на судові засідання. Просив стягнути на його користь в цій частині 672 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 2002 року працює охоронником у ВАТ "Нафтопроммаш". З вересня 2006 року йому не виплачувалась заробітна плата. В зв'язку з цим позивач звернувся до суду та оплатив судові витрати при зверненні.
З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав угоду про надання юридичної допомоги з ОСОБА_2, який має вищу юридичну освіту, як з фахівцем у галузі права, сплатив йому 672 грн. ОСОБА_2 є суб"єктом підприємницької діяльності з видом діяльності - надання юридичних послуг.
Частково відшкодовуючи витрати на правову допомогу, суд першої інстанції послався на те, що в даному випадку мають місце судові витрати, пов'язані з розглядом справи, передбачені ст. 79 ЦПК України, та вирішив це питання у відповідності зі ст.ст. 84, 88 ЦПК України та Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних із розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".
Рішення суду в цій частині узгоджується з доказами, наявними в справі, та з вимогами матеріального та процесуального права.
Згідно п.2 ч.2 ст. 79, ч. 1 ст. 88 ЦПК України до судових витрат належать витрати на правову допомогу. Стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч.2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
На даний час це питання врегульоване Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 " Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".
Так, граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється з огляду на те, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Правова допомога надавалась позивачу у липні-жовтні 2007 року.
Відповідно до Закону України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" з відповідними змінами, розмір мінімальної заробітної плати в період з 01 липня 2007 року по 01 листопада 2007 року становив 440 грн.
Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не надав суду достатніх та належних доказів того, що його представником ОСОБА_2 потрачено більше однієї години на ведення його справи.
Не підтверджується відповідними доказами і той факт, що представник позивача ОСОБА_2 затратив дві години на підготовку позовної заяви та її написання.
Враховуючи зазначене, те, що в даній справі представник позивача ОСОБА_2 був присутній не на всіх судових засіданнях і затратив на їх не більше однієї години, сума відшкодування витрат на правову допомогу, визначена судом з врахуванням складності справи, є достатньою.
У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 жовтня 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.