АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц - 2533/2007 Головуючий по 1-й інстанції
Блажко І.О. Суддя- доповідач: Дорош А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2007 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Судців: Карнауха П.М. , ГасіяЮ.В.
при секретарі Гнатюк О.С
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
третьої особи ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03 серпня 2007 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірньої компанії
"Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Пафтогаз України", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Полтаві про відшкодування моральної шкоди , -
Колегія судців, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03 серпня 2007 року у позові ОСОБА_1 до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Полтаві про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2
Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, позивач ОСОБА_1, працюючи електрога303варювальником в ГПУ "Полтавагазвидобування" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" 12.03.2004 року отримав травму на виробництві, про що 12.05.2005 року складено акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1. Згідно висновку МСЕК від 26.10.2004 року втрата працездатності складає 65%, ОСОБА_1 визнаний інвалідом П групи. Наказом ГПУ "Полтавагазвидобування" № 965п від 01.12.2004 р. позивача переведено на посаду двірника з 01.12.2004 р. Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 28.09.2006 р. ОСОБА_6, майстра ремонтно-технічної майстерні цеху бази капітального ремонту свердловим ГПУ "Полтавагазвидобування", визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років обмеження волі, в силу ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням.
Відмовляючи у задовольненні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ЗУ "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 року у відповідності до п. 22 ст. 71, абзацу 4 ст. 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим незалежно від часу настання страхового випадку, п "є" п.1 ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 28 та ч.3 ст. 34 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", зупинено на 2007 рік дію норм, що регламентують виплати органам Фонду соціального страхування від нещасних випадків коштів в частині відшкодування моральної шкоди. Згідно ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України. Норми, які вводяться цим Законом, діють протягом бюджетного року та є пріоритетними відносно інших законів. Щодо вимог позивача в частині стягнення витрат, понесених в ході розгляду кримінальної справи оплата 520 грн. за проведення судово-технічної експертизи та 980, 64 грн. за проведення судово-психологічної експертизи, то суд, відмовляючи у їх задоволенні виходив з того, що вказані витрати не пов"язані з розглядом даної цивільної справи.
Як встановила колегія суддів, даний висновок місцевого суду є правильним та таким, що грунтується на фактичних обставинах справи, оскільки місцевий дійшов його на підставі повного, всебічного та об"єктивного з"ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах.
Посилання позивача в тій частині, що відносини , що стосуються компенсації моральної шкоди, належать до цивільно-правових, оскільки виникають з порушення прав людини на життя, здоров"я, честь і гідність, не заслуговує на увагу, оскільки позивач перебував у трудових відносинах з підприємством і був застрахованою особою на момент настання страхового випадку, у зв"язку з внесенням змін від 23.02.2007 р. у спеціальний Закон України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключена відповідальність Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання по відшкодуванню застрахованим особам моральної шкоди.
Судові витрати, які просить стягнути позивач, понесені при розгляді кримінальної справи. Згідно ст. 331 КПК України питання про судові витрати у кримінальній справі суд вирішує з додержанням правил ст. 93 вказаного Кодексу, якщо суд при постановленні вироку не вирішив питання про судові витрати, він повинен вирішити його в порядку, передбаченому ст. ст. 409, 411 КПК. Позовна вимога в цій частині у даній цивільній справі є безпідставною.
з
З врахуванням викладеного, колегія судців приходить до висновку, що
доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У ХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03 серпня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.