ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 310
РІШЕННЯ
Іменем України
31.10.2006 | Справа №2-10/12743-2006 |
Запозовом – Прокурора Кіровського району (97300, смт. Кіровське, вул. Р.Люксембург, 45) в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь (95017, м. Сімферополь, пр. Кірова, 51-52/10-а).
До відповідача – Відкритого акціонерного товариства “Старокримський”, Кіровський район (97300, Кіровський район, с. Первомайське, вул. Совєтська, 3).
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Старокримський центр зайнятості, с. Кіровське (АР Крим, 97300, с. Кіровське, вул. Р.Люксембург, 10);
2. Кіровський районний центр зайнятості, с. Кіровське (АР Крим, 97300, с. Кіровське, вул. Р. Люксембург, 10).
Про стягнення 15 496,00 грн.
Суддя С.Я. Тітков
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача – Гордиєвич А.О. - представник, довіреність у справі
Від третіх особ – не з’явилися
Від прокурора – Куинджи М.О. – посвідчення № 05380
Суть спору: Розглядається позов Прокурора Кіровського району в інтересах держави в особі Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь, до Відкритого акціонерного товариства “Старокримський”, Кіровський район, про стягнення штрафних санкцій у розмірі 15 496,00 грн. за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Позивач явку представника у судове засідання не забезпечив.
Прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача просить в позові відмовити за мотивами, вказаними у відзиві.
Представники третіх осіб у судове засідання не зявилися.
Прокурор і представник відповідача заявили клопотання про продовження строку розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України, яке суд вважає можливим задовольнити.
Заслухав прокурора і представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Згідно з даними звіту відповідача за формою № 10-ПІ, затвердженої приказом Міністерства праці і соціальної політики України від 29.12.2004 року № 338 “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2005 рік” середньооблікова численність штатних працівників облікового складу у 2005 році складала 200 людин, а фонд оплати праці – 774,8 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника – 3874 грн., кількість робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів – 8, а кількість працевлаштованих інвалідів 10/4.
Тобто було створено 4 робочих місць для працевлаштування інвалідів.
На підставі ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і «Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами й організаціями штрафних санкцій у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку і використання цих коштів” від 28.12.2001 року № 1767, відповідач повинен був створити ще 4 робочих місця для працевлаштування інвалідів, але не зробив цього.
Тому йому нарахований штраф у розмірі 15 496,00 грн., який прокурор та позивач і просять стягнути з відповідача.
Відповідач просить у позові відмовити на підставі того, що він розробляє заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і ця умова включено до колективного договору, а обов’язок по працевлаштуванню інвалідів покладено на органи Мінсоцзахисту населення України, місцеві Ради, громадські організації інвалідів з урахуванням побажань стану здоров’я інвалідів, їх здібностей і професійних навичок, згідно висновків МСЄК.
Позов не підлягає задоволенню по наступним підставам.
Відповідачем в 2005 р. дійсно не створено 4 робочих місця для інвалідів шляхом їх працевлаштування.
Цей факт документально встановлен і не оспорюється учасниками справи, рівно як і сума нарахованих штрафних санкцій, яка підлягає стягненню.
Разом з тим суду представлен доказ того, що відповідачем прийняти всі можливі заходи для створення робочих місць для інвалідів шляхом їх для працевлаштування, а саме: аттестовано 10 робочих місць для працевлаштування інвалідів (накази № 30-П від 21.10.2004 р., № 31-П від 04.11.2004 р., акт комісії ВАТ «Старокримський» по атестації робочих місць інвалідів від 04.11.2004 р.); направлений лист Кіровському центру зайнятості № 425 від 30.11.2004 р. про те, що створене 10 робочих місць для інвалідів і ВАТ «Старокримський» просить направити на роботу інвалідів з «нозологічними формами захворювань», що рекомендуються Феодосийською МСЕК:
- хронічний бронхіт с вялотекущим течением ДМ - ІІ-ІІІ груп інвалідності;
- ревматоїдний артрит з порушенням функцій суставів – ІІІ групи інвалідності;
- дерматити, псоріаз – ІІІ групи інвалідності.
Листом від 14.01.2005 р. за № 8 ВАТ «Старокримський» повторно просив Кіровський центр зайнятості, а також Старокримський центр зайнятості направити на роботу інвалідів, вказавши, що для них в цеху виноградарства створено 10 робочих місць.
14.01.2006 р. в Фонд також був направлен лист за № 9, в якому повідомлялося про створення і атестацію 10 робочих місць для інвалідів з додатком акту атестації і копії листа в Кіровський центр зайнятості.
15.03.2005 р. ВАТ «Старокримський» затвердждено Положення (Інструкція) про робоче місце інваліда в ВАТ «Старокримський».
Щомісяця в Старокримський центр зайнятості ВАТ “Старокримський” надавався Звіт по Формі № 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) про потребу в працівниках, в графі 4 якого вказувалось про наявність 10 робочих місць для інвалідів.
Цей факт підтвердив Кіровський районний центр зайнятості (лист від 29.09.2006 р. № 852/01-07). При цьому центр зайнятості повідомив, що у 2005 році в його філію, розташовану в м. Старий Крим, звернулося всього 2 інваліда. 25.03.2005 р. обидва були працевлаштовані в ВАТ “Старокримський”.
Таким чином нормативів по створенню робочих місць для інвалідів шляхом їх працевлаштування ВАТ “Старокримський” не виконав по незалежним від нього обставинам: відсутність інвалідів, які потребують працевлаштування.
Стягуваємий позивачем штраф відноситься к адміністративно-господарським санкціям, які застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання і направлені на припинення правопорушення і ліквідації його наслідків (ч. 1 ст. 238 ГК України).
Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарським відношень відповідає за невиконання або неналежне виконання господарських зобов’язань або порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що їм прийняти усі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення.
Так як ВАТ “Старокримський” прийняв всі залежні від нього заходи для створення робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, воно не може відповідати за те, що в 2005 році 4 робочих місця для них опинилися вакантними.
Отже вимоги про стягнення штрафу за порушення статей 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” пред’явлені без урахування всіх обставин справи і не можуть бути задоволені.
Резолютивна частина рішення, із згоди прокурора і представника відповідача оголошені в судовому засіданні.
Рішення оформлене відповідно вимогам ст. 84 Господарського процесуального Кодексу України 21.11.2006 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Строк розгляду справи продовжити.
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Тітков С.Я