ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 310
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.11.2006 | Справа №2-10/11575-2006А |
Запозовом – Державного підприємства “Керченський морський торгівельний порт”, м. Керч, (АР Крим, 98312, м. Керч, вул. Кірова, 28).
До відповідача – Керченської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Керч, (АР Крим, 98300, м. Керч, вул. Борзенка, 40).
Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Суддя С.Я. Тітков
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Гаврилюк Л.А. – начальник служби юридичного порту, довіреність № 5 від 21.02.2006 р. постійна.
Від відповідача – Прудникова А.М. – головний державний податковий ревізор-інспектор, довіреність № 6390/10/10-0 від 13.11.2006 р.;
Козичева Т.Ю. – старший державний податковий інспектор, довіреність № 6347/10/10-0 від 10.11.2006 р. постійна.
Суть спору: Розглядається позов Державного підприємства “Керченський морський торгівельний порт”, м. Керч про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 15.06.2006 р. № 0003392301/3 Керченської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Керч, правонаступником якої є Державна податкова інспекція в м. Керчі.
Представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та у відзиві на нього.
Крім того, позивачем заявлене клопотання про зупинення розгляду справи, у зв’язку з оскарженням у порядку касації постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2006 р. по справі № 2-25/5335.1-2006.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
В С Т А Н О В И В :
Керченською міжрайонною державною податковою інспекцією, м. Керч, по результатам перевірки якої складений акт від 08.12.2005 р. № 190/23-1/01125554, виявлено у позивача завищення валових затрат у ІІІ кварталі 2004 р. на суму 203542,00 грн., у І кварталі 2005 р. на суму 254852,00 грн., всього на суму 458394,00 грн. На підставі цього перевіряючи прийшли до висновку про те, що підприємством занижений податок на додану вартість і 19.12.2005 р. йому направлено податкове повідомлення-рішення № 0003392301/0, яким донарахован основний борг у сумі 133719,00 грн. і штрафні санкції на суму 45827,70 грн., а всього 182246,70 грн.
За наслідками адміністративного оскарження в задоволенні вимог позивача було відмовлено на підставах, викладених в акті перевірки, і видано повідомлення-рішення № 0003392301/3, яке їм оскаржується в судовому порядку в частині нарахування податку на прибуток у сумі 114598,50 грн. та штрафних санкцій у сумі 44556,65 грн.
Оспорюючи висновки податкової інспекції про те, що МПП «Сіуч” в 2004 р. роботи по ремонту теплохода “Порт Керч” і інших судів, що належать позивачеві, не проводилися, позивач посилається на наступні обставини.
1. Контракти, укладені з МПП “Сіуч” 02.08.2004 р. за № 01-К і 22.08.2004 р. за № 02-К на ремонт теплохода “Порт Керч”, на технічне обслуговування судів, були укладені для того, щоб на їх підставі сплатити роботи по ремонту судів, які проведені в 2003 р.
Факт проведення цих робіт підтверджується відповідними актами, записами в судових и вахтених журналах суден.
2. Роботи по ремонту і технічному обслуговуванню судів не підлягають ліцензуванню.
3. Ці роботи не були предметом обов’язкового пред’явлення класифікаційному товариству, тому Регістр не має можливості підтвердити проведення робіт або дати висновок про їх невиконання.
Доводи відповідача не можуть бути прийняти до уваги з наступних підстав.
22.08.2006 р. Севастопольським апеляційним господарським судом в ході розгляду скарги Керченської МДПІ на рішення господарського суду АР Крим від 15-22.06.2006 р. по справі № 2-25/5335.1-2006, в якому сторонами були ті ж особи, що і у даній справі, встановлено, що такий вид діяльності, як здійснення судоремонтних робіт, Статутом МПП “Сіуч” (м. Феодосія) не передбачен.
Роботи по ремонту судів МПП “Сіуч”, як генпідрядчиком згідно контрактів № 01-К від 02.03.2004 р. і № 02-К від 27.03.2004 р. (а не від 02.08.2004 р. і не від 22.08.2004 р., як помилково вказано в позові), ні в 2003 р., ні в 2004 р. не проводилися.
Не передбачені судоремонтні роботи і Уставом ПВТФ “Ірина і К” (м. Чернівці), яке за контрактом № 01-К від 02.03.2004 р. і № 02-К від 22.03.2004 р. виступає як субпідрядчик. У II-IV кварталах 2004 р. і в І кварталі 2005 р. вона здійснювала безтоварні операції, у тому числі і такі, що стосуються ремонту судів. У штаті фірми числився тільки директор.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2006 р. по справі № 2-25/5335.1-2006 по викладеним вище підставам договора на ремонт судів, укладені між ДП “Керченський морський торгівельний порт” и Малим приватним підприємством “Сіуч”, визнані недійсними.
Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду вступила в законну силу.
Обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній, цивільній або господарській справі, які вступили в законну чинність, не доводяться при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж особи або особа, відносно якої встановлені ці зобов'язання (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Тому утвердження позивача про те, що судоремонтні роботи могли проводитися і проводилися суб'єктами підприємницької діяльності, вказані в контрактах № 01-К від 02.03.2004 р. і № 02-К від 22.03.2004 р., слід визнати такими, що не відповідають дійсності.
В любому випадку висновки Керченської МГНІ на підставі документів, представлених їй в ході перевірки ДП «Керченський морський торговий порт» слід визнати правильним.
При таких обставинах подача касаційної скарги не може служити достатньою підставою для припинення провадження по справі.
У зв’язку з викладеним, керуючись ст. ст. 156-158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання ДП “Керченський морський торгівельний порт” про зупинення провадження по справі залишити без задоволення.
2. В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Тітков С.Я