ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/110/13- ц

2/0187/123/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат,-

Встановив:

31.01.2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на її користь на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно у розмірі 1/2 частини від його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини, а потім у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) до повноліття ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 додаткові кошти в розмірі 1000 грн. щомісячно не період навчання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у Дніпропетровському юридичному ліцеї.

В обґрунтування позовe зазначила, що вони з відповідачем перебувають з 23.09.1995 року у шлюбі. На даний час сторони проживають окремо, у зв'язку з тим, що у відповідача з'явилася нова сім'я. Шлюб поки що не розірвано. Діти знаходиться на утримані позивачки. Матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надає.

У судовому засіданні позивачка підтримала свій позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував, так як він неодноразово надавав грошові кошти безпосередньо дітям, на підтвердження чого просив викликати для надання свідчень старшу дитину. Також відповідач вказав, що він працює приватним підприємцем, має магазин, у зв'язку з чим пропонував позивачці безкоштовно отоварюватись в ньому, що вона й робила, а також повідомив про випадок зняття каси позивачкою, на підтвердження чого просив викликати продавців свого магазину та пропонував надати записи коли отоварювалась позивачка та на яку суму. Також повідомив, що він сплачує іпотечний кредит. Окрім цього відповідач звернувся з зустрічним позовом, за змістом якого останній просив визначити місце проживання дітей за його місцем проживання, однак ухвалою суду від 06.03.2013 року у прийнятті до спільного розгляду зустрічних вимог відмовлено.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані до суду письмові докази при розгляді справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.09.1995 року укладено шлюб між позивачкою та відповідачем, який відповідно до свідоцтва про шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадського стану Петриківського району Дніпропетровській області та зроблений відповідний актовий запис № 72. На даний час сторони проживають окремо, шлюб не розірвано, що сторонами не заперечується.

Від спільного шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей. Згідно з копіями свідоцтв про народження: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого відділом реєстрації актів громадського стану Петриківської районної адміністрації, виданого 20 жовтня 1996 року, що в книзі реєстрації актів народження зроблений відповідний актовий запис № 60 (а.с. 6) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Петриківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, виданого 01 вересня 2004 року, що в книзі реєстрації актів народження зроблений відповідний актовий запис № 62, де в графі "Батьки" записані: батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_1 (а.с.5).

На даний час подружжя проживають окремо. Згідно копії по господарської книги №21 Лобойківської сільської ради, за адресою АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно копії паспорта старшої доньки ОСОБА_3, місце проживання останньої зареєстровано АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, старша донька навчається в Міському юридичному ліцеї м. Дніпропетровська. Згідно довідки даного учбового закладу вартість навчання складає 300 грн. В підтвердження чого позивачем надано квитанцію банку про оплату коштів з призначенням платежу "за ОСОБА_3 група 11-2, а також виписки по банківській карті позивачки про здійснення аналогічних платежів самим відповідачем у жовтні 2011 року - 606 грн., у листопаді 2011 року - 303 грн., грудні 2012 року - 303 грн.

Виходячи з положень статей 180, 191 Сімейного Кодексу України (далі СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Частиною 2 ст. 182, ст. 183 СК України встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

За приписами 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов'язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліменти інших дітей,непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.

Встановлено, що відповідач є приватним підприємцем, працездатний, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дають йому можливість утримувати своїх неповнолітніх дітей. Угоди про сплату аліментів у добровільному порядку сторонами не досягнуто.

В силу положень статей 10, 60 ЦПК України суд не приймає до уваги посилання відповідача на необхідність виклику старшої доньки, необхідності долучення до матеріалів справи договору іпотечного кредиту та необхідності виклику продавців та надання записів про взяття товарів в його магазині дружиною, так як діти є неповнолітніми то з огляду на положення норм цивільного судочинства вони не можуть вчиняти ряд цивільно-правових правочинів. Факт не надання грошових коштів для дітей безпосередньо дружині відповідач не заперечував. Наявність іпотечного кредиту не знімає обов'язку щодо утримання дітей. Пояснення продавців та відповідні записи не можуть беззаперечно свідчити про надання допомоги на утримання дітей, так як продавці магазину є службово-підпорядковані відповідачу та перебувають у службовій залежності від нього, а записи не є документами суворої податкової звітності, а зроблені в довільній формі самими продавцями, як вказав відповідач.

При цьому відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Частина 1 вказаної статті закріплює правило, відповідно до якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо визнання оплати за навчання, проїзду до місця навчання та харчування додатковими витратами, оскільки відповідні виплати зокрема оплата за навчання доньки ОСОБА_3 не є додатковими витратами у сенсі статті 185 СК України.

Судові витрати необхідно покласти на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 180-183, 185, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 130, 174, 212, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення повноліття ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на користь ОСОБА_1, починаючи з 31 січня 2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України рішення в частині суми місячного платежу допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір по справі в розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп. ) на користь держави.

Роз'яснити, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення буде виготовлений та підписаний 15.03.2013 року.

Суддя: (підпис) І. М. Соловйов

з оригіналом згідно: суддя І.М.Соловйов