1
Справа № 22ас/2499 Головуючий у 1 інстанції Білоусенко І.В.
категорія 69 Доповідач Кашапова Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2006 року
Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - Кашапової Л.М.
суддів - Павицької Т.М., Омельчука М.І.
при секретарі - Константіновій І.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання вчинити дії
за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Овруцького районного суду від 19 травня 2006 року -
встановив:
В травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача поставити її на чергу для отримання компенсації за втрачене домоволодіння, посилаючись на те, що здала на баланс сільської ради житловий будинок АДРЕСА_1 в зв'язку з переселенням з третьої зони радіаційного забруднення.
Зазначала, що згідно діючого законодавства має право на отримання грошової компенсації - в розмірі 172804грн. 00коп., однак відповідач неправомірно відмовляється поставити її на чергу для отримання компенсації з врахуванням коштів по індексації вартості житлового фонду.
В процесі розгляду справи позивачка подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій збільшила розмір компенсації за втрачене майно до 200452грн. 64коп. посилаючись на те, що актом оцінки не враховано коефіцієнт індексації вартості об'єктів житлового фонду в розмірі 1,16, введений в 2006 році.
Постановою Овруцького районного суду від 19.05.2006 року позов задоволено.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації поставити ОСОБА_1 на чергу для отримання компенсації за здане домоволодіння -АДРЕСА_1 в сумі 200452грн. б4 коп.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Овруцько, районної державної адміністрації .Житомирської області просить постанову суду скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд .не дав належної оцінки зібраним по справі доказам та неправильно застосував норми матеріального і процесуального закону, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що суд не звернув увагу на те, що оцінка втраченого майна переселенців повинна проводитись лише оцінювачами, які отримали сертифікат на проведення оцінки майна, зареєстровані в Державнрму реєстрі оцінювачів та уклали договір- ґна засадах, . встановлених законодавством, і на те, що позивач не надав доказів на -підтвердження факту придбання житла на місці переселення.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.8 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року №755 компенсація виплачується з врахуванням індексації, якщо в період до перерахування грошової компенсації Кабінетом Міністрів України були прийняті нормативні акти, за якими вартість житлового фонду індексується.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка 25.04.2006 року здала на баланс сільської ради приватний житловий будинок АДРЕСА_1 /а.с.4/ та отримала направлення на переселення. Вказаний населений пункт відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Довідкою виконкому Ніжинської міської ради Чернігівської області НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_1 поставлена на квартирний облік з 13.04.2006 року як переселенець із радіоактивно забрудненої території внаслідок Чорнобильської катастрофи /а.с.8/.
Таким чином позивачка набула право на отримання компенсації за втрачене нерухоме майно.
Вартість компенсації визначена судом на підставі акту оцінки від 31.03.2006 року, проведеної оцінювачем ОСОБА_2, який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні".
Посилання апелянта на те, - що визначена вказаним актом вартість грбшової компенсації за домоволодіння позивачки не відповідає дійсності, є необгрунтованим, оскільки доказів на спростування визначеної вартості компенсації суду не надано і клопотання про призначення судової експертизи відповідачем не заявлялось.
Судом встановлено, що протягом 2006 року проведено індексацію об'єктів житлового фонду з коефіцієнтом 1,16 відповідно до наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 17.02.2006 року №44, який не був врахований при проведенні оцінки домоволодіння позивачки станом на 31.03.2006 року. Тому компенсація вартості домоволодіння позивачки на день розгляду справи повинна складати 200452грн. 64коп.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не містятьпосилань на порушення судом норм процесуального закону чи неправильне застосування норм матеріального закону, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи.
Суд повно з'ясував обставини справи, правильно 'визначив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку зібраним по справі, доказам, доводам і запереченням сторін і постановив законне і обгрунтоване рішення. Підстав для його скасування немає. Керуючись ст.ст.198,200,205,206 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області відхилити.
Постанову Овруцького районного суду від 19 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної- сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий