Справа № 22а/4 394 Головуючий в 1-ї інстанції Сингаївський О.П.
Категорія 38 Доповідач Матюшенко І.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого Матюшенка І.В. суддів: Жизневськох А.В., Малахової Н.М. при секретарі Кульчицькій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного управління по захисту прав споживачів про визнання незаконним та скасування актів індивідуальної дії від 27 червня 2005 року та 14 листопада 2005 року, акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 19 травня 2005 року, припису НОМЕР_1 та протоколу НОМЕР_2 про адміністративне правопорушення від 13 червня 2005 року,
встановив:
У серпні 20 05 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати недійсними та скасувати: акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів НОМЕР_3; протокол про адміністративне правопорушення від 13 червня 2005 року НОМЕР_2; постанову по справі про адміністративне правопорушення НОМЕР_4 та припис, виданий 31 травня 2005 року за НОМЕР_5 Житомирським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів (далі - Управління).
У процесі розгляду справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги (а.с.66-70) і просив, крім вище вказаних документів, визнати незаконною та скасувати постанову Управління про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів" від 14 листопада 2005 року за № 48 9. На обґрунтування позову зазначав, що Управлінням 19 травня 2005 року було безпідставно проведено перевірку його діяльності як приватного підприємця, зазначені в акті перевірки порушення не мали місце, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про порушення ним п.п. 1.7 та 1.16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (далі - Правила) та п. 33 „Порядку зайняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення" (далі - Порядок), яких не було виявлено в ході перевірки. Постанова .про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі.306 грн. була винесена у його відсутність у вихідний день. Постанова про застосування до нього фінансових санкцій була винесена на підставі безпідставного припису Управління від 31 травня 2005 року НОМЕР_5, а останній, в свою чергу, є незаконним, оскільки ніяких прав ОСОБА_2, як споживача, порушено не було.
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та невірну оцінку судом доказів по справі.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.23), яка сплачує єдиний податок (а.с.12) і займається торгівельною діяльністю з продажу натуральної шкіри та хутра.
19 травня 2005 року працівниками Управління за скаргою гр-ки ОСОБА_2 була проведена перевірка дотримання позивачем правил торгівлі. За результатами перевірки було складено акт про виявлені порушення вимог п.п. 24, ЗО, 39 та 53 Порядку що виразилися у відсутності у торговому відділі книги відгуків та пропозицій, цінники на товарах були не дооформлені, транспортні накладні на товари відсутні та у відсутності повної інформації щодо окремих товарів.
У послідуючому 31 травня 2006 року на його, ОСОБА_1, ім'я Управлінням було зроблено припис про припинення порушень прав споживача ОСОБА_2 (а.с.10), 13 червня 2005 року складено протокол про адміністративне правопорушення та 27 червня 2007 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. ст. 155 ч. 1 та 188-2 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 306 грн. (а.с.15-16). 14 листопада 2005 року Управлінням було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" (а.с.71-72) .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не звернув уваги, що припис НОМЕР_1 та постанова НОМЕР_6 винесені відносно ОСОБА_1 як підприємця, а тому спір в цій частині позову підвідомчий господарському суду, а не суду загальної юрисдикції. Провадження в цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 157 КАС України.
На підставі цієї ж норми Закону підлягає закриттю справа в частині позовних вимог щодо визнання незаконними акту перевірки від 19 травня 2005 року та протоколу про адміністративне правопорушення від 13 червня 2005 року, оскільки зазначені документи не є нормативно-правовими актами чи актами індивідуальної дії, а тому такий спір не може вирішуватися судом.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 підставно був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.п. 33, 53 Порядку та п. 1.16 Правил.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками відповідача перевірка була проведена без дотримання вимог п. З „д" Указу Президента України від 23 липня 1998 року № 817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" безпідставними, оскільки Управління не входить до переліку контролюючих органів, вказаних в п. 5 зазначеного Указу. Повноваження Управління щодо проведення перевірки суб'єктів підприємницької діяльності передбачені п. 10 цього ж Указу.
Безпідставними є і посилання апелянта на відсутність в акті перевірки підписів понятих та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності у вихідний день, оскільки перше не передбачене законодавством а друге спростовується поясненнями представника відповідача про те, що з врахуванням рекомендаційного характеру розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року № 936-р працівники Управління 27 червня 2005 року працювали (а.с.78). Ті обставини, що апелянт був ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення та знав про час та місце розгляду справи про адмінправопорушення сторонами не заперечуються.
Апеляційний суд вважає безпідставними і доводи апелянта про те, що в результаті перевірки, проведеної працівниками відділу УБОЗ УМВС України в Житомирській області, факти, викладені в акті перевірки Управління не знайшли свого підтвердження, так як зазначена перевірка проводилася працівниками УБОЗ УМВС України в Житомирській області через місяць після перевірки Управління. Вказаний термін був достатнім для усунення недоліків у роботі торгового відділу апелянта. А висновок про винесення постанови від 27 червня 2005 року у вихідний день було зроблено лише на підставі вище вказаного розпорядження КМУ.
З урахуванням обставин справи судом першої інстанції дана вірна оцінка показів свідків.
Разом з цим, помилковим є висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях апелянта при здійсненні підприємницької діяльності порушень вимог п. ЗО Порядку та п. 1.7 Правил, так як судом встановлено, що ОСОБА_1 не реалізовувалися товари імпортного виробництва у пакувальній тарі з написами іноземною мовою і пунктом 4 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 передбачена спрощена система обліку товарів для суб'єктів малого підприємництва, яким є позивач. А відтак, з мотивувальної частини постанови НОМЕР_4 по справі про адміністративне правопорушення слід виключити посилання на п. ЗО Порядку та п. 1.7 Правил.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 203, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2006 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання незаконними: акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів НОМЕР_3; протоколу про адміністративне правопорушення; припису Житомирського обласного управління у справах ,захисту прав споживачів від 31 травня 2005 року та постанови про накладення фінансових санкцій НОМЕР_6 скасувати, ухваливши в цій частині нову постанову про закриття провадження у справі.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2006 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постановиНОМЕР_4 по справі про адміністративне правопорушення залишити без зміни, зазначивши про виключення з мотивувальної частини постанови НОМЕР_4 по справі про адміністративне правопорушення посилання на: п. ЗО Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення; п. 1.7 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий