Справа № 22-ц 2666 2006 p. Головуючий 1 інстанції Подрєзова Г.О.
Доповідач Хопта С.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Хопти С.Ф.
суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.
при секретарі Муханько О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля" про визнання не чинним рішення позачергової конференції Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля",
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2005 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив визнати не чинним рішення позачергової конференції Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля" від 26 жовтня 2005 року, на якій було обрано нове правління, президента Фонду, з тих підстав, що вона була проведена незважаючи на ухвалу суду про заборону проведення позачергової конференції в порядку забезпечення позову, а також в порушення процедури її скликання та проведення.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2006 року позов задоволено. Визнано не чинним рішення позачергової конференції Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля" від 26 жовтня 2006 року.
В апеляційній скарзі Міжнародний Фонд „Відродження Чорнобиля" просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Визнаючи не чинним рішення позачергової конференції Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля" від 26 жовтня 2005 року, суд виходив з того, що при скликанні, проведенні конференції та прийнятті рішення було грубо порушено вимоги Статуту і Закону України „Про об'єднання громадян".
Проте з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до п. п. 4,4, 4.5, 4,7 Статуту Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля", вищим керівним органом Фонду є Конференція. Позачергові конференції* можуть скликатися за рішенням Правління чи за вимогою не менше третини членів Фонду. Конференція правомірна, якщо на ній присутня більшість обраних делегатів.
Як вбачається з матеріалів справи, за ініціативою членів Фонду 26 жовтня 2006 року була скликана позачергова конференції Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля". Про проведення позачергової конференції були повідомлені Президент Фонду, члени Правління Фонду, члени Фонду. На конференції було обрано мандатну і лічильну комісію. Мандатною комісією було встановлено, що на обліку Фонду перебуває 790 членів. Відповідно до норми представництва (1:5), визначеної зборами членів фонду, в конференції повинно приймати участь 158 делегатів. Відповідно до протоколу лічильної комісії, на конференції з правом голосу приймало участь 613 делегатів, що складає 77,6 % від усіх членів Фонду. Конференція прийняла рішення відповідно до затвердженого порядку денного (а.с. 15-22).
Досліджені в сукупності докази свідчать про те, що позачергова конференція Фонду була скликана та проведена відповідно до Статуту Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля", та Закону України „Про об'єднання громадян".
За таких обставин справи, постановлене з порушенням норм матеріального права рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про залишення позову без задоволення як недоведеного та необгрунтованого.
Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що кількість членів Фонду на час проведення конференції становила 152 особи, оскільки він не надав доказів в підтвердження зазначених обставин, а дослідженні у справі докази свідчать про те, що кількість членів Фонду на час проведення конференції становила 790 осіб.
Доводи позивача про те, що він не був запрошений на конференцію спростовуються його ж поясненнями, ухвалою суду від 25 жовтня 2005 року про забезпечення позову за заявою позивача, повідомленням в газеті про проведення конференції, та іншими дослідженими доказами про те, що позивача повідомили про проведення конференції, тому до уваги не приймаються.
Колегія не може прийняти до уваги доводи позивача проте, що проведення конференції було заборонено ухвалою суду, а тому вона не могла бути проведена, оскільки втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян заборонено Законом України „Про об'єднання громадян", а обмеження їх діяльності у такий спосіб також не ґрунтується на вимогах Закону.
Підстави для забезпечення позову передбачені ст. 151 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається що ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2005 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 10 лютого 2006 року, вжито заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони на проведення позачергової конференції Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля" від 26 жовтня 2005 року та протягом місяця з дня постановляння ухвали.
До подання позовної заяви згідно ч. 4 ст. 151 ЦПК України, за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом: відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 та ч." 2 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Оскільки процесуальне законодавство передбачає забезпечення позову до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності, колегія не може визнати вжиті зазначеною ухвалою заходи забезпечення до подання позовної заяви щодо заборони проведення позачергової конференції, та доводи позивача в цій частині такими, що ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля" задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля" про визнання не чинним рішення позачергової конференції Міжнародного Фонду „Відродження Чорнобиля" від 26 жовтня 2005 року - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.