Справа № 1016/2568/12 Головуючий у І інстанції Устимчук М.Ю

Провадження № 22-ц/780/1906/13 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.

Категорія 19 21.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

21 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Волохова Л.А.

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі: Баліну П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Макарівського району Київської області на рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 січня 2013 року у справі за позовом прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Міністерства Аграрної політики та продовольства до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - Борівська сільська рада Макарівського району Київської області, про визнання договору купівлі - продажу права на майновий пай недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року прокурор Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Міністерства Аграрної політики та продовольства звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Борівська сільська рада Макарівського району Київської області, про визнання договору купівлі - продажу права на майновий пай недійсним, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки законності розпаювання майна колишнього КСП «Борівка» було встановлено, що 11.01.2007 року між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу права на майновий пай, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов»язалася продати, а ОСОБА_2 зобов»язався прийняти та оплатити належне їй право на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства «Борівка» за 2151 грн. Даний договір не містить відмітки про його реєстрацію в Борівській сільській раді, що є порушенням порядку його укладення, а крім того при його укладенні порушено вимоги ст. 362 ЦК України, відповідно до якої у випадку продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов»язаний письмово повідомити всіх інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає, і лише якщо співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснили цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Таким чином ОСОБА_3, яка є членом КСП «Борівка», не дотримано порядку продажу майнових сертифікатів, в зв»язку з чим договір купівлі-продажу права на майновий пай, укладений 11.01.2007 року між нею та ОСОБА_2, підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 січня 2007 року між відповідачами ОСОБА_3, яка є членом КСП «Борівка» і власником майнового сертифікату, та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу права на майновий пай, відповідно до умов якого ОСОБА_3 зобов»язалася продати, а ОСОБА_2 зобов»язався прийняти та оплатити належне їй право на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства «Борівка» за 2151 грн. Право власності ОСОБА_3 на майновий пай підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП серії КИ ХІУ № 001102 від 15.02.2006 року на частку в розмірі 2151 грн. (а.с.14).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та недоведеності, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач в позовній заяві підставою визнання недійсним оспорюваного договору, укладеного між відповідачами, зазначив порушення ними вимог ст. 362 ЦК України, а не підстави, передбачені ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

В пункті 4 ст. 362 ЦК України зазначено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» недотримання вимог ст. 362 ЦК України у разі продажу учасником спільної часткової власності своєї частки іншій особі не є підставою для визнання правочину недійсним. Інші співвласники у цьому випадку вправі вимагати переведення на них прав і обов'язків покупця.

Враховуючи викладене, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у визнанні недійсним договору купівлі-продажу права на майновий пай, укладеного 11.01.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з підстав, викладених у позовній заяві, оскільки позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушених прав.

Погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що діями відповідачів по укладенню договору купівлі-продажу права на майновий пай порушені будь-які права, свободи чи інтереси особи, в інтересах якої він звернувся до суду з даним позовом, оскільки позовні вимоги стосуються не державної власності, а спільної часткової власності членів КСП «Борівка», в зв»язку з чим необґрунтованими є посилання позивача на порушення інтересів держави в особі Міністерства Аграрної політики та продовольства.

Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга прокурора не містить.

При таких обставинах, коли судом першої інстанції повно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Макарівського району Київської області - відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: