Справа № 1028/702/12 Головуючий у І інстанції Карпович В.Д.

Провадження № 22-ц/780/1135/13 Доповідач у 2 інстанції Корзаченко І.Ф.

Категорія 36 21.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

20 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого Лащенка В.Д.

суддів Корзаченко І.Ф., Ігнатченко Н.В.,

при секретарі Цицюрському А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду від 20 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та анулювання правової реєстрації,

встановила:

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та анулювання правової реєстрації. Позов обгрунтовувала тим, що 28 серпня 2008 року між нею та ОСОБА_4 укладений договір купівлі-продажу будинку номер АДРЕСА_1. 28 серпня 2008 року договір посвідчений приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_5 за реєстровим номером 100 та зареєстрований у державному реєстрі правочинів.

Відповідно до п.11 цього договору право власності на зазначений будинок у неї виникло з моменту державної реєстрації договору.

З метою проведення державної реєстрації її права власності на належний їй будинок в органах БТІ, в червні 2012 року вона звернулась до Яготинського БТІ, яким прийнято рішення про відмову їй у реєстрації у зв'язку з тим, що право власності на цей будинок зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22 листопада 2011 року, одержаного відповідачем після смерті його брата ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка зазначала, що право власності на зазначений будинок виникло у неї з моменту укладення правочину та його державної реєстрації, тобто з 28 серпня 2008 року, тому свідоцтво про право на спадщину відповідачу видане безпідставно.

Позивачка просила визнати недійсним видане відповідачу свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 листопада 2011 року. Анулювати державну реєстрацію права власності на спірний житловий будинок, проведену Яготинським бюро технічної інвентаризації на ім'я відповідача.

Рішенням Яготинського районного суду від 20 грудня 2012 року позов задоволено. Постановлено визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22 листопада 2011 року за реєстровим номером 2-2839 державним нотаріусом Яготинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Анулювати державну реєстрацію права власності на житловий будинок за номером АДРЕСА_1, проведену Яготинським бюро технічної інвентаризації на ім'я ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального права.

Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.

Встановлено, що рішенням Яготинського районного суду Київської області від 7 серпня 2008 року, за ОСОБА_4 визнано право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою будинок АДРЕСА_1

28 серпня 2008 року між ОСОБА_3 і представником ОСОБА_4 укледений договір купівлі-продажу будинку, на підставі якого ОСОБА_3 купила вказаний будинок. Цього ж дня договір посвідчений приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим номером 100, та зареєстрований у державному реєстрі правочинів.

Відповідно до п.11 договору купівлі-продажу, право власності на зазначений будинок у ОСОБА_3 виникло з моменту державної реєстрації договору.

Відповідно до рішення Сотниківської сільської ради Яготинського району 33 сесії 5 скликання за № 266 від 21.10. 2009 року, ОСОБА_3 як власнику вказаного житлового будинку видано Дежавні акти серії ЯИ №822430 та серії ЯИ №822417, на право власності на земельні ділянки площею 0,2430 га та площею 0,2500 га, які розташовані по АДРЕСА_1

22 листопада 2011 року відповідач ОСОБА_2 одержав свідоцтво про право на спадщину за законом на вказаний будинок після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

У червні 2012 року Яготинське БТІ відмовило ОСОБА_3 у реєстрації права власності на будинок у зв'язку з тим, що право власності на цей будинок зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22 листопада 2011 року.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 671, державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог ЦК України шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів.

Реєстраторами правочинів є державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Таким чином, право власності на нерухоме майно за договорами купівлі-продажу, міни земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, договорами про передачу нерухомого майна під виплату ренти, довічного утримання (догляду), за якими передається набувачеві у власність нерухоме майно виникає у набувача нерухомості після державної реєстрації договору державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом.

У відповідності до ч.3,4. ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Згідно ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 182 ЦК України, передбачена необхідність державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке вже виникло у набувача нерухомості на підставі певного договору. Тобто державна реєстрація договору про відчуження майна та державна реєстрація права власності на нерухому річ є окремими видами реєстрації.

З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про те, що на підставі укладення нотаріально посвідченого та зареєстрованого у державному реєстрі правочинів договору купівлі-продажу будинку позивачка набула право власності на спірний будинок.

Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Оскільки право власності на спірний будинок у ОСОБА_3 виникло з 28 серпня 2008 року, то на момент смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на вказаний будинок йому не належало. За таких обставин відповідач не мав права на спадкування спірного будинку.

З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Яготинського районного суду від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді