Справа № 2-4109/12 Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О.

Провадження № 22-ц/780/1261/13 Доповідач у 2 інстанції Корзаченко І.Ф.

Категорія 26 21.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

20 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого Лащенка В.Д.

суддів Корзаченко І.Ф., Ігнатченко Н.В.,

при секретарі Цицюрському А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду від 18 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПАТ Комерційний Банк "Приватбанк", 3-ті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання кредитного договору та договору купівлі-продажу будинку удаваним в частині та визнання права власності на житловий будинок, -

встановила:

У жовтні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ПАТ Комерційний Банк "Приватбанк" про визнання кредитного договору та договору купівлі-продажу будинку удаваним в частині та визнання права власності на житловий будинок. Позов обгрунтовував тим, що він звертався до ПАТ Комерційний Банк "Приватбанк" з метою одержання кредиту в сумі 77500 доларів США, але одержав відмову з тих підстав, що така сума може бути надана лише приватним підприємцям.

21 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у розмірі 77 500 доларів США на купівлю домоволодіння з кінцевим терміном повернення 20 вересня 2027 р.

Позивач зазначає, що за вказаним кредитним договором він був фактичним отримувачем кредитних коштів,що було відомо і представникам установи банку. Всі переговори з питання отримання кредиту на придбання житлового будинку проводив він.

25.09.2007 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу продавці ОСОБА_6 і ОСОБА_7 передали, а ОСОБА_3 прийняв у власність спірний будинок. Житловий будинок придбаний за кредитні кошти.

Фактичним покупцем будинку був позивач.

На підтвердження зобов'язання купівлі-продажу житлового будинку і на забезпечення його виконання, позивач передав продавцям завдаток загальною сумою 19 750 доларів США.

Також, на виконання договірних зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та банком 25.09.2007 укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого ОСОБА_3 передав в іпотеку спірний будинок.

Крім того, відповідно до п. 7.3. кредитного договору для забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за цим договором укладені : договір поруки від 21.09. 2007 укладений між ОСОБА_9 та банком: договір поруки від 21.09. 2007 між ОСОБА_10 та банком.

20.10.2008 з метою забезпечення майнових прав позивача на житловий будинок укладено договір позики. Позикодавцем за договором позики виступила дочка позивача ОСОБА_11, позичальниками - відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_9 Розмір позики за цим договором становив 100 000 доларів США.

18.08.2009 року ОСОБА_3 видав на ім'я позивача довіреність, якою уповноважив позивача на всі юридично значимі дії щодо розпорядження житловим будинком, в тому числі і його продаж за ціною та на умовах на його розсуд.

З 2008 року позивач постійно проживає у вказаному будинку, здійснив його реконструкцію.

Позивач зазначає, що між ним та відповідачем ОСОБА_3 виникла конфліктна ситуація, яка становить небезпеку для його майнових прав на житловий будинок. Відповідач вимагає у нього гроші, щоразу збільшуючи суму. Зобов'язання за кредитним договором відповідачем не виконуються. Кредитний договір, укладений між банком та ОСОБА_3 вчинено для приховання іншого правочину, який фактично був вчинений між банком та позивачем, тому кредитний договір в частині, що стосується позичальника є удаваним.

Позивач просив визнати кредитний договір від 21.09.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ЗАТ комерційний банк "ПриватБанк" удаваним та фіктивним правочином в частині по відношенню до ОСОБА_3 Припинити правовідношення між ОСОБА_3 та ЗАТ комерційний банк "ПриватБанк", що виникли на підставі кредитного договору від 21.09.2007 року. Визнати за ним всі права та обов'язки за кредитним договором №К2У4СК 03790068 від 21.09.2007 року. Визнати договір купівлі-продажу домоволодіння від 25.09.2007року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 удаваним правочином в частині по відношенню до ОСОБА_3 Визнати за позивачем право власності на житловий будинок. АДРЕСА_1.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 18 грудня 2012 року ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з»ясування обставин справи, недоведеності обставин, які суд вважав встановленими.

Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.

Встановлено, що 21 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" укладений кредитний договір №К2У40К 03790068.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_3 отримав кредит на суму 77 500 доларів США на купівлю домоволодіння з кінцевим терміном повернення 20 вересня 2027 року.

25.09.2007 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6. ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу спірного будинку, відповідно до умов якого ОСОБА_3 купив житловий будинок АДРЕСА_1.

На виконання договірних зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та банком 25.09.2007 року укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_3 передав в іпотеку вказаний будинок.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладений договір поруки від 21.09. 2007 року між ОСОБА_9 та Банком та договір поруки від 21.09.2007 року між ОСОБА_10 та Банком.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 12 вересня 2011 року частково задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави і постановлено звернути стягнення на житловий будинок по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Зазначаючи, що кредитний договір укладений між банком та відповідачем вчинено для приховання іншого правочину, позивач не вказав, який правочин насправді вчинений.

Посилання позивач на те, що кредитний договір фактично укладений між позивачем та банком, спростовуються змістом кредитного договору, договору іпотеки, договорів поруки, договору купівлі-продажу будинку.

З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

Суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстави для його сксування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду від 18 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законої сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді