Кримінальне судочинство : категорія - злочини проти життя і
здоров'я особи - 3
Справа № 1 - 111- 2007
ВИРОК
іменем України
«1» жовтня 2007 року місто Любомль
Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого:
- судді: - Пешкова М.1.,
при секретарі - Носку А.В.,
з участю прокурора - Ковальчука О.В.,
потерпілого - ОСОБА_2.,
підсудного - ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, громадянина України, українця, уродженця і жителя АДРЕСА_1, військовозобов'язаного, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ст. 296 ч.1 КК України, суд, -
встановив:
ОСОБА_1, 07 липня 2007 року, близько 24-ї години, перебуваючи у стані сп'яніння, в смт. Головно, по вул. Л.Українки, Любомльського району Волинської області, неподалік бару «Атас», грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, умисно наніс декілька ударів руками в голову ОСОБА_2, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я потерпілого.
У судовому засіданні ОСОБА_1. свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю та пояснив, що 7 липня 2007 року у вечірній час, він із своїми друзями вживав спиртні напої в барі «Вікторія» в смт. Головно Любомльського району Волинської області. Коли він перебував біля барної стійки, до нього підійшов ОСОБА_2, який його вдарив рукою в плече. Це його образило і пізніше між ним та ОСОБА_2. з цього приводу за баром виникла суперечка, яка переросла в незначну бійку, котру зупинили дружина ОСОБА_2. та відвідувачі бару. Трохи пізніше, коли він перебував біля бару «Атас» у зазначеному населеному пункті, він з метою помститися ОСОБА_2., останньому наніс декілька ударів в
голову і як пізніше виявилося ОСОБА_2. спричинив перелом щелепи. У вчиненому розкаюється, просить його суворо не карати.
Крім повного визнання вини підсудним, його вина у вчиненні злочину, повністю стверджена зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Показами потерпілого ОСОБА_2., який у судовому засіданні пояснив, що перебуваючи з дружиною у вечірній час в барі «Вікторія», що в смт. Головно Любомльського району Волинської області, він підійшов до ОСОБА_1. та по дружньому стукнув в плече, на що останній відповів нецензурною лайкою. Через деякий час, коли він вийшов з бару покурити, до нього підійшов ОСОБА_1., який розпочав нецензурну лайку, став шарпати його за одяг та наніс йому удари рукою в голову та груди. Трохи пізніше, коли він із своєю дружиною перебував у барі «Атас», ОСОБА_1. взявши його за одяг, витягнув його на вулицю, де наніс руками побої, в тому числі удар в щелепу. Після удару в щелепу, він відразу відчув, що вона пошкоджена. З приводу травми, перебував на лікуванні у обласній лікарні. На час розгляду справи ОСОБА_1. добровільно відшкодував йому матеріальну шкоду, а тому до підсудного він претензій не має і просить суд не позбавляти ОСОБА_1. волі.
Оголошеними у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_3, котрими стверджено, що 7 липня 2007 року у вечірній час у смт. Головно Любомльського району Волинської області її чоловікові ОСОБА_2., ОСОБА_1. безпричинно спричинив тілесні ушкодження, а саме перелом щелепи, з приводу яких ОСОБА_2. перебував на лікуванні в м.Луцьку.
Оголошеними у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_4, стверджено, що 7 липня 2007 року у вечірній час, він був свідком нанесення ОСОБА_1. тілесних ушкоджень ОСОБА_2.
Повідомленням Любомльської ЦРЛ (а.с. 5) Любомльський РВ про те, що 907.2007 року в приймальне відділення поступив ОСОБА_2. з тілесними ушкодженнями у вигляді перелому нижньої шелепи, забою та множинних саден обличчя.
Заявою від 11.07.2007 року ОСОБА_2. до Любомльського РВ УМВСУ у Волинській області (а.с.8), з приводу отриманих ним від ОСОБА_1. - 07.07.2007 року тілесних ушкоджень.
Протоколом огляду місця події (а.с. ю), яким стверджено, що працівниками міліції у присутності понятих оглянуто місце нанесення ОСОБА_1. тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2.
Протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с. 59-64), котрим стверджено, що ОСОБА_1. у присутності понятих, працівникам міліції розказав і потакав при яких обставинах і коли він скоїв побиття потерпілого ОСОБА_2.
Висновком експерта за № 758 (а.с.32), яким стверджено, що у ОСОБА_2., виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва, які за ступенем тяжкості відносяться тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я.
Органи досудового слідства кваліфікують дії ОСОБА_1за ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України.
Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що повністю доведено вину ОСОБА_1у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з хуліганських спонукань, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та в заподіянні потерпілому умисного середньої степені тяжкості тілесного ушкодження, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.
Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер і тяжкість вчинених ним злочинів, особу підсудного, який позитивно характеризуються по місцю проживання, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що ОСОБА_1. щиро розкаюється у вчиненому, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду. До обтяжуючих обставин суд відносить те, що підсудний під час вчинення злочинів, перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання підсудному слід призначити в межах законів, за які він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді обмеження волі, при цьому на підставі ст. 70 КК України із застосуванням принципу
поглинення менш суворого покарання більш суворим, а враховуючи, що підсудний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за обставинами справи суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_1. можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст.75, 76 КК України його від реального відбування покарання слід звільнити з випробуванням та покладенням встановлених обов'язків.
Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу, слід залишити попередній -підписку про не виїзд.
Крім того, заявлені витрати про відшкодування Волинській клінічній лікарні за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2. у сумі 432 грн. 75 коп.3 підсудного підлягають стягненню.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
присудив:
ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ст. 296 ч.1 КК України, і за цими законами призначити йому покарання у вигляді:
за ч. 1 ст. 296 КК України у вигляді 4 (чотири) роки обмеження волі, ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді 2(два) роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1призначити у вигляді 4 (чотири) роки обмеження волі.
На підставі ст. ст. 75. 76 КК України засудженого ОСОБА_1звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації .
Контроль за поведінкою засудженого покласти на органи виконання покарань по місцю проживання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.
Стягнути із засудженого ОСОБА_1в користь Волинської обласної лікарні 432 (чотириста тридцять дві) грн. 75 к°п.3аподіяних збитків.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб із часу його проголошення через Любомльський районний суд.