Справа №1-125-07

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Любомль                                                                                     09 жовтня 2007 року

Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого -

судді         МОСІЄВИЧА І.В.,

при секретарі   КУЗЬМІНІЙ Т.О., з участю прокурора КРИСЮКА B.C., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, громадянина України, уродженця та жителя с Замлиння Любомльського району Волинської області, неповної середньої освіти, не працюючого, згідно ст.89 КК України не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

встановив:

 ОСОБА_1, 06 серпня 2007 року біля 13 години 00 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в с.Замлиння Любомльського району Волинської області знаходячись в будинку свого батька ОСОБА_2під час сварки, яка виникла , на грунті особистих неприязних відносин, умисно наніс останньому чотири удари кулаком по тулубу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді консолідуючого перелому восьмого ребра по задній аксилярній лінії без зміщення, які згідно висновку СМЕ № 909 від 28.08.2007 року відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

В судовому засіданні ОСОБА_1свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що дійсно будучи в нетверезому стані 06 серпня 2007 року в с Замлиння Любомльського району побив свого батька, нанісши йому чотири удари по тулубу.

Потерпілий ОСОБА_2в судовому засіданні показав, що 06 серпня 2007 року знаходячись в будинку, на грунті особистих неприязних відносин його побив син, після чого він змушений був звернутися за медичною допомогою до лікарні. Крім повного визнання своєї вини підсудним та показів потерпілого, його винуватість стверджується зібраними та дослідженими у справі доказами, зокрема повідомленням Любомльської ЦРЛ № 37 від 10 серпня 2007 року (а.с.5), протоколом відтворення обстановки та обставин події від 29.08.2007 року яким стверджено, об"єктивність показів підсудного про час, місце та спосіб вчинення злочину (а.с.28).

Висновком експерта № 909 від 28.08.2007 року стверджено, що ОСОБА_2отримав тілесні ушкодження у вигляді консолідуючого перелому восьмого ребра по задній аксилярній лінії без зміщення, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня за ознакою тривалого розладу здоров"я (а.с.15).

2

Таким чином, сукупністю досліджених в судовому засіданні цих та інших доказів, стверджено, що ОСОБА_1 заподіяв потерпілому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.122   КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання суд враховує, що злочин віднесено до середньої тяжкості.

Разом з тим враховуються судом дані про особу підсудного, його характеризуючи дані, зокрема те, що підсудний хоча й притягувався до кримінальної відповідальності, однак під час іспитового строку виконав покладені на нього обов"язки, більше діянь та проступків не вчиняв і був звільнений від призначеного судом покарання, при цьому суд враховує ту обставину, що ОСОБА_1має на утриманні троє малолітніх дітей.

До пом"якшуючих покарання обставин суд відносить, щире каяття підсудного у вчиненому, його активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що ОСОБА_1є не судимим.

До обтяжуючих покарання обставин слід віднести вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При таких вищезазначених обставинах суд вважає, що підсудному слід призначити кримінальне покарання в межах санкції ч.1 ст.122 КК України, враховуючи при цьому сукупність пом"якшуючих покарання обставин та особу підсудного, та можливість на думку суду виправлення ОСОБА_1 без реального відбуття покарання, із застосуванням до нього ст. 75 КК України та іспитового строку тривалістю два роки, враховуючи тяжкість вчиненого ним діяння та обтяжуючу покарання обставину. Таке визначене ОСОБА_1покарання на думку суду буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання та його мети відповідно до вимог ст.50, 65 КК України, тобто покарання, необхідного й достатнього для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК, суд , -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 2 ( два ) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеної судом основної міри покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені відповідно до ст.76 КК України обов'язки : не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої системи на постійне місце проживання, повідомляти органи цієї системи про зміну місця роботи навчання чи проживання, періодично з"являтися в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок протягом 15 діб з моменту його проголошення можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.