Справа № 1-114-07

ВИРОК

іменем   України

23 жовтня 2007 року                                                                                 місто   Любомль

Любомльський районний суд Волинської області під головуванням:

судді - Пешкова М.І.,

при секретарі - Носку А.В.,

 з участю прокурора - Філімонюка І.А.,

захисника      - ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, громадянина України, українця, уродженця м. Києва, військовозобов'язаного, з середньою    освітою, одруженого,    тимчасово    не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 20і КК України, суд, -

встановив:

ОСОБА_1, 24 травня 2007 року о іб-ї годині з° хвилин, слідуючи в якості водія-експедитора вантажним автомобілем «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з вантажем деревини з України до Бельгії, через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці, намагався перемістити з приховуванням від митного контролю через митний кордон України каміння жовто-коричневого кольору, а саме бурштин в сировині, не оброблений та оброблений, загальною вагою 20, 613 кг., котрий відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення і являє собою стратегічні важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, приховавши його в ящику, що знаходився в палетнику причепа автомобіля, серед різних речей та в морозильній камері, що знаходилась під спальним сидінням кабіни автомобіля, не заявивши вказані предмети у митній декларації і не пред'явивши їх митному контролю при усному опитуванні, однак свій умисел ОСОБА_1. до кінця не довів із незалежних від нього причин, так, як

2

контрабандний вантаж був виявлений під час прикордонно-митного контролю.

Підсудний ОСОБА_1. у судовому засіданні факт вчинення інкримінованих йому дій спочатку визнав частково, однак в подальшому свою вину визнав повністю.

Попередньо у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 пояснив, що 23 травня 2007 року слідуючи за кордон, він по автошляху Київ-Варшава, неподалік міста Києва, близько 19 години зустрів свого знайомого на ім'я «ОСОБА_3», на прохання якого за винагороду в сто доларів США, погодився перевезти в Республіку Польща каніфоль. При в'їзді у Рівненську область, близько 22 години на одній із автостоянок до нього підійшли двоє невідомих йому осіб, котрі передали пакети, які він мав відвезти в РП, де їх повинні були забрати. Прилаштувавши пакети в різних місцях автомобіля та причепа продовжива слідування до кордону. На Ягодинській митниці про наявність каніфолю митним органам нічого не повідомляв, як усно, так і в митній декларації, дані пакети були виявлені під час прикордонно-митного контролю, складено протокол про порушення митних правил.

В ході розгляду кримінальної справи, підсудний ОСОБА_1. пояснив, що дійсно мав намір перемістити каміння бурштину за кордон. Визнає, що своїми діями вчинив злочин, однак просить врахувати, що злочин вчинив вперше, являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, на той час не був обізнаний про те, що забороняється вивезення даного товару без ліцензії, просить суворо його не карати.

Винуватість ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованих йому дій стверджується зібраними та дослідженими у справі доказами.

Показами свідка ОСОБА_4, інспектора прикордонного контролю прикордонної служби України, який у судовому засіданні пояснив, що дійсно ним на митному посту «Ягодин», при перевірці вантажного автомобіля з причепом, котрим слідував за кордон ОСОБА_1., було виявлено в різних місцях автомобіля камінь бурштин, котрий знаходився в поліетиленових пакетах заклеєних скотчем. Свідок також ствердив, що коли він виявив перше місце схованки каміння, він у водія запитав, чи є ще приховане каміння бурштина, однак ОСОБА_1. відповів, що більше не має, однак при подальшому огляді автомобіля і причепа, знову було виявлено вказаний камінь.

Показами свідка ОСОБА_5, інспектора Ягодинської митниці, яка у судовому засіданні пояснила, що 24 травня 2007 року під час прикордонно-митного контролю вантажного автомобіля марки «МАН», яким керував ОСОБА_1., прикордонником було виявлено каміння жовто-коричневого кольору, яке було приховане в ящику для інструментів, в палетнику під причепом, в холодильнику під спальником. Про камінь бурштин, ОСОБА_1. не зазначив у митній декларації та не заявив при усному опитуванні.

Протоколом про ПМП № 0431/20502/2007 від 24 травня 2007 року (а.с. 6-із), яким стверджено, що в автомобілі «МАН» (причепі) реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1., виявлено каміння жовто-коричневого кольору, котре останній намагався незаконно, не заявивши у митній декларації та при усному опитуванні, шляхом приховування від митного контролю перемістити через митний кордон України.

Митною декларацією від 24.05.2007 року (а.с. 22) якою стверджено, що при перетині кордону ОСОБА_1. в ній зазначив, що речей заборонених для переміщення через митний кордон України не перевозить.

Висновком експерта Львівської служби з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Держслужби України №14/878 від 4-06.2007 року (а.с. 32), стверджено, що представлене каміння є бурштином, напівоброблений і, бурштин сирець з класу і відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення.

Висновком гемологічної експертизи Державного гемологічного центру України при Міністерстві фінансів України № 14161-ю (а.с.100-118), яким стверджено, що вилучене 24.05.2007 року у ОСОБА_1. каміння жовто-коричневого кольору є бурштином, який представлений природними зразками, уламками частково обробленими та у вигляді частково оброблених намистин без отвору, що відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення. Оціночна вартість каміння становить 2356, 78 (дві тисячі триста п'ятдесят шість) гривень 78 копійок.

Речовими доказами у справі, а саме 18 пакетами з бурштином в сировині.

3

Отже, аналізуючи докази у справі суд бере до уваги показання ОСОБА_1., свідків, інші докази, що свідчить про наявність усіх ознак злочину, що в свою чергу з вищенаведеним і фактичними обставинами у будь-яких сумнівів у своїй достовірності не виникає.

Суд не приймає до уваги пояснення підсудного, що йому не було відомо про намагання переміщення ним через митний кордон України, саме каміння бурштину, оскільки вважає, що підсудний з метою уникнення від покарання, навмисно дає такі покази, тому їх до уваги брати не слід.

Крім цього слід зазначити, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 1852 від 29.12.2006 року «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2007 році», на товар - бурштин, експорт якого підлягає ліцензуванню, оскільки даний камінь відноситься до стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення з України.

Таким чином, зібрані докази дають підстави вважати доведеним те, що ОСОБА_1, вчинив замах на переміщення з приховуванням від митного контролю через митний кордон України стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч.1 201 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що підсудний щиро розкаюється у вчиненому.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що покарання підсудному слід призначити в межах закону, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, а оскільки підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, являється учасником 2 категорії ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому на підставі ст. ст. 75. 76 KK України йому слід призначити покарання з випробуванням та покладенням відповідних обов'язків.

Крім того, згідно зі ст. 8і КПК України у справі визнано речовим доказом і8 (вісімнадцять) пакетів з бурштином в сировині, частково обробленого (уламками) та напівфабрикатами (намистини без отвору), загальною вагою 20, 613 кг. (двадцять кілограм шістсот тринадцять грам), які зберігаються в камері речових доказів УСБУ у Волинській області, як додаткове покарання підлягають конфіскації в дохід держави. Речовий доказ -вантажний автомобіль «МАН», реєстраційний номер НОМЕР_2, причеп реєстраційний номер НОМЕР_1, які підсудному не належать і передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6, а власником яких являється ЗAT «Макрохім», підлягають зверненню в повне розпорядження власником.

Також, враховуючи, що у справі за проведення експертиз заявлено судові витрати в сумі 395 (триста дев'яносто п'ять) грн. 96 коп., їх слід з підсудного в користь держави стягнути.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

присудив:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 20і КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави і8 (вісімнадцять) пакетів з бурштином в сировині, частково обробленого (уламками) та напівфабрикатами (намистини без отвору), загальною вагою 20, 613 кг (двадцять кілограм шістсот тринадцять грам).

4

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування основного призначеного покарання у вигляді 4 роки позбавлення волі, якщо він протягом з (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Вирок в частині додаткового покарання привести до виконання.

Зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання. Контроль за поведінкою засудженого покласти на органи виконання покарань по місцю проживання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судові витрати в сумі 395 (триста дев'яносто п'ять) гривень 96 коп., які перерахувати на розрахунковий рахунок УСБУ у Волинській області 35205318901 в Управлінні НБУ у Волинській області, ЗКПО 20001487, МФО 303020.

Речовий доказ - вантажний автомобіль «МАН», реєстраційний номер НОМЕР_2, причеп, реєстраційний номер НОМЕР_1, звернути власнику ЗАТ «Макрохім» у повне його розпорядження.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області на протязі 15 діб із часу його проголошення через Любомльський районний суд.